КОМУНІКАТИВНІ НАВИЧКИ ТА СТРАТЕГІЇ ЯК ОСНОВА ЕФЕКТИВНОГО СПІЛКУВАННЯ У СФЕРАХ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ Й ФАРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-2-19Ключові слова:
комунікація, комунікативні стратегії, професійне мовлення, фармацевтична освіта, фармація, іноземна мова для спеціальних цілейАнотація
У статті досліджено комунікативні стратегії в професійному й освітньому середовищі фармацевтів. Автори акцентують увагу на ролі ефективного володіння іноземною мовою (англійською, німецькою) у забезпеченні професійного розвитку, академічної співпраці та якісного консультування пацієнтів. Проаналізовано наукові підходи до стратегічної комунікації з опертям на когнітивно-прагматичні, психолінгвістичні й педагогічні аспекти. Методологія дослідження охоплює комплексний аналіз комунікативних навичок за допомогою анкетування студентів-фармацевтів, викладачів і фармацевтів. Виявлено ключові комунікативні стратегії, як-от: активне слухання, уточнення, формулювання рекомендацій та аргументована комунікація. Досліджено труднощі в процесі професійної комунікації й визначено ефективні методи їх подолання. Результати дослідження демонструють значущість комунікативних стратегій з метою підвищення професійної мовної компетентності та якості фармацевтичного обслуговування. Визначено, що стратегічне мовлення сприяє ефективному обміну інформацією, аргументованому переконанню й формуванню довіри між фармацевтом і пацієнтом/клієнтом. Надано рекомендації щодо вдосконалення навчального процесу з іноземної мови для спеціальних цілей.Отримані в ході дослідження якісні й кількісні результати можуть бути використані в методиці викладання іноземної мови у фармацевтичних закладах вищої освіти, сприяючи розвитку стратегічної компетентності майбутніх фахівців. Також підкреслено значення міжкультурної комунікації й особливості професійного дискурсу у сфері фармації. Акцентовано увагу на ролі інтерактивних методів навчання та симуляційних моделей комунікації у формуванні мовної компетентності. Отримані результати наукової розвідки можуть бути корисними для вдосконалення програм професійної підготовки фармацевтів у контексті глобалізації й міжнародної співпраці.
Посилання
Кіщук В., Лещук Г. Формування професійно-комунікативної компетентності фахівців медичного профілю в умовах ускладнення соціально-професійних взаємодій. Social Work and Education. 2023. Vol. 10. № 2. С. 232–241. DOI: 10.25128/2520-6230.23.2.7.
Мельничук О. Константи досвіду невербального в англомовному художньому дискурсі : монографія. Рівне : Волинські обереги, 2023. 312 с.
Хмеляр І., Мялюк О. Формування дослідницької компетентності студентів-лаборантів. Нова педагогічна думка. 2019. № 3. С. 152–156.
Anderson J. R., Reder L. M., Simon H. A., Ericsson K. A., Glaser R. Radical Constructivism and Cognitive Psychology. Brookings Papers on Education Policy. 1998. № 1. P. 227–278.
Brown H. Principles of Language Learning and Teaching. NY, 2007.
Cohen A., Macaro, E. Language Learner Strategies: 30 years of Research and Practice. Oxford : Oxford University Press, 2008. 420 p.
Dewey J. How We Think. Dover Publications, 1997. 224 p.
Hamel P. J. English for Better Jobs 2: Language for Work and Living. CreateSpace Independent Publishing Platform ; First Edition, 2016. 292 p.
Honcharenko N. Psychological Features of the Professional Communicative Activity of the Pharmaceutical Worker. Problems of Modern Psychology. 2019. № 45. P. 79–103. DOI: 10.32626/2227-6246.2019-45.79-103.
House J. Misunderstanding in intercultural communication: Interactions in English as a lingua franca and the myth of mutual intelligibility. Gnutzmann С. (Ed.) Teaching and Learning English as a Global Language. Tübingen : Stauffenburg Verlag, 1999. P. 73–89.
Huang C. Exploring Factors Affecting the Use of Oral Communication Strategies. LongHua Technology University Journal. 2010. P. 85–104.
Kolomiiets T. V. Communicative Competence as the Basis of Professional Activity of Future Pharmacists. European Sciences Review. Scientific Journal. 2019. № 5–6. P. 55–57.
Krumm H.-J. Pädagogische Interaktion: Lehrverhalten im kommunikativen Deutschunterricht. Nakagawa S. u.a. (Hg.) Pädagogische Interaktion und interkulturelles Lernen im Deutschunterricht. Innsbruck, 2002. C. 43–68.
Kühnlein P., Rieser H., Zeevat H. (Eds.). Perspectives on Dialogue in the New Millennium. Amsterdam : John Benjamins, 2003. 395 p.
Littlewood W. Communicative Language Teaching. Camb. : CUP, 2007.
Mercer N. The Guided Construction of Knowledge: Talk amongst Teachers and Learners. Multilingual Matters, 2013. 144 p.
Odin R., Hediger V. The Discursive Space: Communicative Competence and Modes of Production of Meaning. Spaces of Communication: Elements of Semio-Pragmatics. Amsterdam : Amsterdam University Press, 2022. P. 71–88.
Rogers C. Significant Aspects of Client-Centered Therapy. Create Space Independent Publishing Platform, 2013. 60 p.
Salmon G. E-Moderating: The Key to Teaching and Learning Online. New York : Routledge, 2011. 288 p.
Shogi Javan S., Ghonsooly B. Learning a Foreign Language: A New Path to Enhancement of Cognitive Functions. Journal of Psycholinguistic Research. 2018. Vol. 47. P. 125–138.
Yarahmadzehi N., Saed A., Samani F. S. Proficiency Level and Choice of Communication Strategies: Case of Iranian EFL Learners. Iranian Journal of English for Academic Purposes. 2015. № 1(4). P. 119–137.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
