ПСИХОЛОГІЯ ВПЛИВУ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ДОВІРИ У СТУДЕНТСЬКІЙ ГРУПІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-2-38

Ключові слова:

довіра, групова довіра, психологія впливу, міжособистісна взаємодія, міжособистісна довіра, довіра до викладача

Анотація

У статті розглянуто психологію впливу як чинник формування довіри всередині студентської групи. Актуальність теми зумовлена тим, що довіра в академічному середовищі є важливою умовою ефективної комунікації, співпраці, психологічної безпеки та групової згуртованості. Теоретичною основою дослідження обрано підхід Роберта Чалдіні, який дає змогу інтерпретувати довіру через механізми послідовності, взаємності, соціального підтвердження, симпатії, єдності та авторитету. У такому ракурсі довіра постає як результат конкретного досвіду взаємодії, у межах якого студенти оцінюють надійність, передбачуваність і доброзичливість одне одного. Метою статті є аналіз того, як механізми психології впливу позначаються на рівні довіри всередині студентської групи. Емпіричну базу дослідження становлять результати опитування 92 здобувачів вищої освіти. Для оцінювання було використано 8 тверджень, що відображали загальну довіру до одногрупників, чесність взаємодії, дотримання домовленостей, готовність покладатися на інших у спільній діяльності, взаємодопомогу, а також настороженість щодо особистої відкритості та передачі важливих справ. Узагальнений індекс довіри становив 3,54 бала за п’ятибальною шкалою, а внутрішня узгодженість шкали була прийнятною і становила α=0,70. Встановлено, що найбільш вираженими компонентами довіри є чесність взаємодії, дотримання домовленостей і функціональна взаємопідтримка. Це свідчить про переважання робочої довіри, пов’язаної зі спільною діяльністю, відповідальністю та надійністю. Водночас нижчі показники зафіксовано у сфері особистої відкритості й психологічної безпеки, що вказує на меншу стійкість глибшої міжособистісної довіри. Окрему увагу приділено довірі до викладача як чиннику, що визначає нормативний і психологічний контекст групової взаємодії. Зроблено висновок, що довіра в студентській групі формується поступово на основі чесної, послідовної та взаємної взаємодії і потребує цілеспрямованої підтримки в освітньому середовищі.

Посилання

Василець Н. М. Довіра як підґрунтя толерантності у психолого-педагогічній взаємодії. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2012. Вип. 1. С. 114–131.

Лашко О. В. Психологічні чинники розвитку довіри до викладача у студентів технічного університету. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. Київ. 2021.

Cialdini R. B. Influence, New and Expanded. New York. Harper Business. 2021.

Hiatt M. S., Lowman G. H., Maloni M., Swaim J., Veliyath R. Ability, benevolence, and integrity. The strong link between student trust in their professors and satisfaction. The International Journal of Management Education. 2023. Vol. 21. Issue 2. Article 100768.

Niedlich S., Kallfaß A., Pohle S., Bormann I. A comprehensive view of trust in education. Conclusions from a systematic literature review. Review of Education. 2021. Vol. 9. Issue 1. P. 124–158.

Tschannen-Moran M., Hoy W. K. A Multidisciplinary Analysis of the Nature, Meaning, and Measurement of Trust. Review of Educational Research. 2000. Vol. 70. No. 4. P. 547–593.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-15