САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК ЧИННИК АКАДЕМІЧНОЇ МОТИВАЦІЇ ТА ПОДОЛАННЯ ПРОКРАСТИНАЦІЇ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-2-33

Ключові слова:

саморегуляція, мотивація, прокрастинація, невизначеність, студентська молодь, кореляційний аналіз, регресійний аналіз

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження впливу саморегуляції на мотивацію та прокрастинацію студентської молоді в умовах невизначеності. Актуальність проблеми зумовлена зростанням соціальної, економічної та освітньої нестабільності, що посилює психологічне напруження та ускладнює процеси професійного й особистісного становлення студентів. У таких умовах особливого значення набуває здатність особистості до свідомої організації власної діяльності, регуляції емоційних станів і підтримання цілеспрямованої активності. Саморегуляція розглядається як інтегративне особистісне утворення, що забезпечує постановку цілей, планування, програмування дій, моніторинг результатів і корекцію поведінки відповідно до змін зовнішніх обставин. Недостатній рівень її сформованості може сприяти зниженню навчальної мотивації та посиленню схильності до прокрастинації, особливо в ситуаціях невизначеності та інформаційного перевантаження. Метою дослідження було виявлення характеру взаємозв’язків між показниками саморегуляції, мотивації та прокрастинації, а також визначення прогностичної ролі саморегуляції щодо мотиваційних і поведінкових проявів студентів. У дослідженні взяли участь 50 респондентів студентського віку. Збір емпіричних даних здійснювався дистанційно за допомогою платформи Google Forms із використанням стандартизованих психодіагностичних методик. Для статистичної обробки результатів застосовано методи кореляційного та регресійного аналізу, що дало змогу встановити силу та напрям взаємозв’язків, а також визначити внесок саморегуляції у пояснення варіативності мотивації та прокрастинації. Отримані результати засвідчили наявність статистично значущих зв’язків між досліджуваними змінними: вищий рівень саморегуляції пов’язаний зі зростанням внутрішньої мотивації та зниженням прокрастинації. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів для розроблення програм психологічної підтримки та розвитку саморегуляційних умінь студентів в умовах невизначеності.

Посилання

Балашов Е. М. Метакогнітивна усвідомленість та навчальна мотивація студентів. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2020. № 1(76). С. 31–38.

Балашов Е. М. Метакогнітивний моніторинг саморегульованого навчання студентів : дис. … д-ра психол. наук : 19.00.07. Острог, 2020. 460 с.

Балашов Е. М. Психологічні особливості та механізми саморегуляції у навчальній діяльності студентів. Наукові записки. Серія «Психологія». 2017. Вип. 5. С. 5–13.

Балашов Е. М. Саморегуляція особистості як психологічна проблема. Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Гуманітарні, природничі та точні науки як фундамент суспільного розвитку», м. Харків, 26–27 січня 2018 р. Харків, 2018. С. 42–47.

Волошина-Нарожна В. О. До проблеми саморегульованого навчання в умовах невизначеності. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2023. № 16. С. 22–27.

Гриньова М. В., Кононова М. М. Саморегуляція навчальної діяльності та професійний розвиток студентської молоді : монографія. Полтава : Астрая, 2021. 384 с.

Гуменюк О. Є. Психологія Я-концепції : навчальний посібник. Тернопіль : Економічна думка, 2004. 268 с.

Доцевич Т. І. Особливості педагогічної саморегуляції та метакогнітивної компетентності викладача ВИШУ. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і педагогіка». 2014. Вип. 30. С. 59–63.

Каламаж В. О., Тимощук Є. А., Краснопір А. Б., Дорощук Г. Р. Копінг-стратегії як механізм саморегуляції у навчальній діяльності студентів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2023. Вип. 16. С. 28–35

Каламаж Р. В. Психологія професійної самосвідомості студентів : навчально-методичний посібник. Острог : НаУОА, 2015. 156 с.

Максименко С. Д. Загальна психологія : підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2008. 272 с.

Міністерство освіти і науки України. Національний авіаційний університет. Тези ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень», 21 листопада 2019 р. Київ, 2019.

Плахотнюк Н. П., Макаревич О. О., Суворова Л. К., Баранівська Н. В., Коваленко І. В. Прокрастинація у студентів вищих навчальних закладів: педагогічний аналіз. Академічні візії. 2025. Вип. 43.

Реднікова Д., Балашов Е. Психологічні особливості вольової саморегуляції у навчанні студентів. UNIVERSUM. 2024. № 6. С. 172–178.

Рудоманенко Ю. Прокрастинація: співвідношення її структурних показників та наслідків для особистості. Вісник Львівського університету. Серія «Психологічні науки». 2022. Вип. 13. С. 137–142.

Тимощук Є. А. Психологічні особливості формування саморегуляції майбутніх педагогів в умовах невизначеності : дис. … д-ра філос. Острог : Острозька академія, 2025. 247 с.

Тимощук Є. А., Бруяка І. С., Любомирський В. О. Роль інтуїції у структурі саморегуляції в умовах невизначеності. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2022. № 15. С. 52–61.

Тимощук Є. А., Ткачук О. В. Оптимізація метакогнітивного моніторингу запам’ятовування інформації у процесі навчальної діяльності. Сучасні дослідження когнітивної психології. Острог : НаУОА, 2021. С. 24–27.

Шиделко А., Мачита А. Прокрастинація серед студентської молоді: результати дослідження. Вісник Національного університету оборони України. 2024. № 79(3). С. 163–168.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-15