SELF-REGULATION AS A FACTOR OF ACADEMIC MOTIVATION AND OVERCOMING PROCRASTINATION AMONG STUDENTS IN CONDITIONS OF UNCERTAINTY
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-2-33Keywords:
self-regulation, motivation, procrastination, uncertainty, student youth, correlation analysis, regression analysisAbstract
The article presents the results of an empirical study on the impact of self-regulation on motivation and procrastination among students in conditions of uncertainty. The relevance of the problem is driven by increasing social, economic, and educational instability, which intensifies psychological tension and complicates the processes of professional and personal development. In such circumstances, an individual’s ability to consciously organize their activities, regulate emotional states, and maintain goal-oriented activity becomes particularly significant. Self-regulation is viewed as an integrative personality construct that ensures goal setting, planning, action programming, results monitoring, and behavioral correction in response to changing external circumstances. Insufficient development of self-regulation may contribute to decreased academic motivation and an increased tendency toward procrastination, especially in situations of uncertainty and information overload. The study aimed to identify the nature of the relationships between indicators of self-regulation, motivation, and procrastination, as well as to determine the predictive role of selfregulation regarding students’ motivational and behavioral manifestations. The study involved 50 studentaged respondents. Empirical data collection was conducted remotely via the Google Forms platform using standardized psychodiagnostic methods. Statistical analysis included correlation and regression analysis, which allowed for establishing the strength and direction of the relationships and determining the contribution of self-regulation to explaining the variance in motivation and procrastination. The results demonstrated statistically significant links between the variables: higher levels of self-regulation are associated with increased intrinsic motivation and decreased procrastination. The practical significance of the work lies in the potential use of the results for developing psychological support programs and enhancing students’ selfregulation skills in conditions of uncertainty.
References
Балашов Е. М. Метакогнітивна усвідомленість та навчальна мотивація студентів. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2020. № 1(76). С. 31–38.
Балашов Е. М. Метакогнітивний моніторинг саморегульованого навчання студентів : дис. … д-ра психол. наук : 19.00.07. Острог, 2020. 460 с.
Балашов Е. М. Психологічні особливості та механізми саморегуляції у навчальній діяльності студентів. Наукові записки. Серія «Психологія». 2017. Вип. 5. С. 5–13.
Балашов Е. М. Саморегуляція особистості як психологічна проблема. Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Гуманітарні, природничі та точні науки як фундамент суспільного розвитку», м. Харків, 26–27 січня 2018 р. Харків, 2018. С. 42–47.
Волошина-Нарожна В. О. До проблеми саморегульованого навчання в умовах невизначеності. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2023. № 16. С. 22–27.
Гриньова М. В., Кононова М. М. Саморегуляція навчальної діяльності та професійний розвиток студентської молоді : монографія. Полтава : Астрая, 2021. 384 с.
Гуменюк О. Є. Психологія Я-концепції : навчальний посібник. Тернопіль : Економічна думка, 2004. 268 с.
Доцевич Т. І. Особливості педагогічної саморегуляції та метакогнітивної компетентності викладача ВИШУ. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і педагогіка». 2014. Вип. 30. С. 59–63.
Каламаж В. О., Тимощук Є. А., Краснопір А. Б., Дорощук Г. Р. Копінг-стратегії як механізм саморегуляції у навчальній діяльності студентів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2023. Вип. 16. С. 28–35
Каламаж Р. В. Психологія професійної самосвідомості студентів : навчально-методичний посібник. Острог : НаУОА, 2015. 156 с.
Максименко С. Д. Загальна психологія : підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2008. 272 с.
Міністерство освіти і науки України. Національний авіаційний університет. Тези ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень», 21 листопада 2019 р. Київ, 2019.
Плахотнюк Н. П., Макаревич О. О., Суворова Л. К., Баранівська Н. В., Коваленко І. В. Прокрастинація у студентів вищих навчальних закладів: педагогічний аналіз. Академічні візії. 2025. Вип. 43.
Реднікова Д., Балашов Е. Психологічні особливості вольової саморегуляції у навчанні студентів. UNIVERSUM. 2024. № 6. С. 172–178.
Рудоманенко Ю. Прокрастинація: співвідношення її структурних показників та наслідків для особистості. Вісник Львівського університету. Серія «Психологічні науки». 2022. Вип. 13. С. 137–142.
Тимощук Є. А. Психологічні особливості формування саморегуляції майбутніх педагогів в умовах невизначеності : дис. … д-ра філос. Острог : Острозька академія, 2025. 247 с.
Тимощук Є. А., Бруяка І. С., Любомирський В. О. Роль інтуїції у структурі саморегуляції в умовах невизначеності. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2022. № 15. С. 52–61.
Тимощук Є. А., Ткачук О. В. Оптимізація метакогнітивного моніторингу запам’ятовування інформації у процесі навчальної діяльності. Сучасні дослідження когнітивної психології. Острог : НаУОА, 2021. С. 24–27.
Шиделко А., Мачита А. Прокрастинація серед студентської молоді: результати дослідження. Вісник Національного університету оборони України. 2024. № 79(3). С. 163–168.




