ІНКЛЮЗИВНИЙ ДИЗАЙН: ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-4-8Ключові слова:
професійна компетентність, інклюзивний дизайн, підготовка вчителів, початкова школа, проєктування навчального досвідуАнотація
У сучасному освітньому просторі, орієнтованому на інклюзію, ключовим чинником успіху стає професійна компетентність педагога початкової школи, яка має базуватися на принципах інклюзивного дизайну (ІД). Суть цього підходу полягає в первинному проєктуванні освітнього процесу, де всі його компоненти, починаючи від навчальних ресурсів до методів, створюються як універсально доступні та адаптивні, враховуючи різноманітність потреб усіх здобувачів освіти. Застосування ІД дає змогу педагогу відмовитися від постійного виправлення навчального матеріалу і натомість проактивно створювати освітній досвід, який є доступним для всіх учнів. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробленні вимог до змісту підготовки майбутніх учителів початкової ланки, орієнтованої на принципи дизайну для всіх. Досягнення цієї мети вимагає аналізу світового досвіду та визначення ключових інклюзивних компетенцій педагогів, а також обґрунтування теоретичних та методологічних засад формування готовності майбутніх фахівців до роботи в такому середовищі. Наголошується на необхідності імплементації принципів ІД у навчальні плани та дисципліни закладів вищої освіти. Систематизовано найбільш ефективні стратегії підготовки, які включають: проєктне навчання (зосереджене на створенні універсальних матеріалів), імітаційні моделі (робота з віртуальними середовищами) та кейс-стаді (подолання реальних інклюзивних викликів). Обґрунтовано, що педагоги повинні обов’язково опанувати сучасні технології, оскільки вони є ключовими інструментами інклюзивного дизайну, що розширюють можливості доступу до інформації. Встановлено, що ключовим компонентом успішної підготовки є формування у вчителів здатності до рефлексії власної практики та постійного коригування освітнього середовища відповідно до динамічних потреб учнів. Наукова новизна роботи полягає в розробленні класифікації міжнародних моделей підготовки майбутніх педагогів до інтеграції інклюзивного дизайну, а також у формулюванні комплексу критеріїв оцінювання їх готовності створювати функціонально та естетично досконалий інклюзивний освітній простір. Практичне значення роботи полягає в наданні конкретних рекомендацій для оновлення освітніх програм, що забезпечить якісний перехід від формальної інклюзії до справжньої оптимізації освітнього процесу, підвищуючи академічну успішність, соціальну адаптацію та психологічний комфорт усіх без винятку учнів.
Посилання
Альніков Є.М. Проєктування інклюзивного середовища з використанням адитивних технологій (3-d друк). Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. 2020. 43. С. 181–189. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1176.43.2020.220251.
Волкова К. Сутність та критерії готовності майбутніх учителів початкових класів до оцінювальної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2017. № 3(67). С. 155–165.
Галюка О.С., Собчук А.А. Соціальна мобільність учителя початкової школи в умовах інклюзивної освіти. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2022. Вип. 1. № 4. С. 64–70. DOI: https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.9.
Демченко І.І. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутнього учителя початкових класів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти : автореф. дис. … на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук ; Міністерство освіти і науки України, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Умань, 2016. 44 с.
Коргун Л.М., Хіля А.В. Алгоритми готовності майбутнього педагога до організації корекційно-розвивальної роботи як складової інклюзивного навчання. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems. 2021. 2(64). С. 97–107. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2022-64-97-107.
Chen H., Evans D., Luu B. Moving towards inclusive education: Secondary school teacher attitudes towards universal design for learning in Australia. Australasian Journal of Special and Inclusive Education. 2023. 47. 1–13. DOI: https://doi.org/10.1017/jsi.2023.1.
Kille-Speckter L., Nickpour F. The Evolution of Inclusive Design; A First Timeline Review of Narratives and Milestones of Design for Disability. Digital Library. 2022. 1–26. DOI: https://doi.org/10.21606/drs.2022.690.
Lamirande M. Exploring Practices and Understandings of Designing Inclusively. PhD thesis The Open University. 2023. 228 с. DOI: https://doi.org/10.21954/ou.ro.000162cc.
Orozco I., Moriña A. How to become an inclusive teacher? Advice from Spanish educators involved in early childhood, primary, secondary and higher education. European Journal of Special Needs Education. 2023. 38(5). 1–16. DOI: http://doi.org/10.1080/08856257.2022.2145688.
Patrick Vanessa M., Hollenbeck Candice R. Designing for All: Consumer Response to Inclusive Design. Journal of Consumer Psychology. 2021. 31. 2. 360–381. DOI: https://doi.org/10.1002/jcpy.1225.
Pérez Valles C., Reeves Huapaya E. Educación inclusiva digital: Una revisión bibliográfica actualizada. Las brechas digitales en la educación inclusiva. Actualidades Investigativas en Educación, 23(3), 2023. 3–28. DOI: http://dx.doi.org/10.15517/aie.v23i3.54680.
Prokopenko O., Osadchenko I., Braslavska O., Malyshevska I., Рichkur M., Tyshchenko V. Competence approach in future specialist skills development. International Journal of Management (IJM). 2020. 11(4), 55–66. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/12476
Saloviita T. Attitudes of teachers towards inclusive education in Finland. Psychological Reports. 2020. 123(1), 183–193. DOI: https://doi.org/10.1080/00313831.2018.1541819.
Sharma U., Loreman T., Forlin C. Measuring teacher efficacy to implement inclusive practices. Jorsen. 2012. 12, 1. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1471-3802.2011.01200.x.
Smith T. J. The Ergonomics of Learning: Educational Design and Learning Performance. Ergonomics. 2007. 50. 1530–1546. DOI: https://doi.org/10.1080/00140130701587608.
Sobchuk A. A., Mykytenko N. O. Model of Primary School Teachers Training for Work in the System of Inclusive Education by Applying Extrapolation of Poland’s Advances in Training for Work. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research. 2020. 19. 3. 352–366. DOI: https://doi.org/10.26803/ijlter.19.3.19.
Tangi R. A. Inclusive Design Policy Implementation: An Organizational Knowledge Creation Perspective. January 2017. Reading. 183р.
Udych Z. U. Self-organization of a teacher of inclusive educational establishment in Ukraine as a system. Balkan Scientific Review. 2019. 3(2). 4. 64–68.
Wilson Nicky; Thomson Avril; Thomson Angus; Holliman Alexander. Understanding inclusive design education. International conference on engineering design, iced19. University of Strathclyde. 2019. 619–628. DOI: https://doi.org/10.1017/dsi.2019.66.
Woodcock S., Hardy I. Teacher self-efficacy, inclusion and professional development practices: cultivating a learning environment for all. Professional Development in Education. 2023. 51, 5. DOI: https://doi.org/10.1080/19415257.2023.2267058.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




