ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ КОНФЛІКТОСТІЙКОСТІ У ПРАЦІВНИКІВ СУДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-3-44Ключові слова:
конфліктність, конфліктостійкість, стресостійкість, самооцінка, самосприйняття, судові працівники, психологічна стійкість, професійне вигорання, психологічний супровід, копінг-стратегії, емоційна регуляціяАнотація
Професійна діяльність у судовій сфері характеризується високим рівнем психологічної напруженості, зумовленої значною відповідальністю за ухвалення рішень, постійним впливом стресових факторів та необхідністю ефективного управління конфліктними ситуаціями.У статті наведено результати емпіричного дослідження психологічних механізмів формування конфліктостійкості у працівників судової системи України. Емпіричне дослідження дало змогу отримати комплексну картину досліджуваних феноменів та їх взаємозв’язків. Аналіз даних, отриманих від 72 респондентів (працівників апарату суду), показав низку важливих закономірностей, які потребують детального розгляду як з погляду їх статистичної значущості, так і з позицій теоретичного осмислення в контексті сучасних підходів до психології конфлікту та професійного стресу. Установлено статистично значущий негативний кореляційний зв’язок між стресостійкістю та конструктивною поведінкою в конфліктах, що підтверджує ключову роль управління стресом у формуванні конфліктостійкості. Виявлено парадокс самооцінки – невідповідність між суб’єктивними оцінками конфліктостійкості та об’єктивними показниками, що вказує на необхідність розвитку професійної рефлексії. Гендерний аналіз показав, що жінки оцінюють свою конфліктостійкість вище за чоловіків, що відображає соціально-культурні особливості самосприйняття. Практичні рекомендації містять розробку програм розвитку стресостійкості, корекції самосприйняття та гендерно чутливих підходів до професійного розвитку судових працівників.
Посилання
Бортун Б. О. Теоретична операціоналізація поняття «конструктивна конфліктність» особистості. Вісник післядипломної освіти : збірник наукових праць. Серія «Соціальні та поведінкові науки». 2020. Вип. 12 (41). С. 28–46.
Вахоцька І. Психологічні чинники конфліктологічної стійкості студентів. Вісник Національного університету оборони України. 2023. №76(6), С. 11–18. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-76-6-11-18
Віденєєв І. О. Стресостійкість в контексті психологічних ресурсів особистості. Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя : збірник наукових праць. Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. C. 24–26.
Власенко І. А. Психологічні практики розвитку конфліктологічної компетентності особистості. Габітус. 2021. C. 58–64.
Дубчак Г. М. Психологічні основи професійної стресостійкості майбутніх фахівців : монографія Київ : Талком, 2017. 321 c.
Зуєва Л. Є. Психолого-педагогічна підготовка професійних суддів у системі суддівської освіти України і Канади. Одеса : Бондаренко М. О., 2017. 518 с.
Зуєва Л. Є. Психопедагогічний супровід особистісно-професійного самовдосконалення судді. Одеса : Бондаренко М. О., 2017. 96 с.
Когут О. О. Матриця розвитку стресостійкості особистості. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія 91 «Психологія»: науковий журнал. Острог : Вид-во НаУОА, січень 2021. № 12. С. 108–113.
Корнева О. Проблеми кадрового забезпечення апаратів місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів України. Теорія та практика державного управління. 2024. № 2 (79), С. 404–420. https://doi.org/10.26565/1727-6667-2024-2-21
Листопад О. А., Білоус Н. М. Структура і особливості конфліктостійкості як професійно необхідної якості майбутнього вчителя. Наука і освітa : наук.-практ. журнал. 2005. № 1–2. С. 77–79.
Фінів О. Я. Психозахист і стресостійкість особистості: теоретико-емпіричний ракурс. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2016. Випуск 1. С. 258–268.
Шмаленко Ю. І. Ефективні комунікативні стратегії в конфліктних ситуаціях. Особистість та суспільство в цифрову еру: психологічний вимір: матер. ІV міжнар. наук.-практ. конф.(м. Одеса, 21 черв., 2024 р.)/за заг. ред. проф. МР Аракеляна. Одеса: НУ «ОЮА», 2024. C. 208–213. https://doi. org/10.32837/11300.28055
Шмаленко Ю. І. Конфліктологічна компетентність як базовий компонент професійної підготовки юридичного психолога. Сучасна юридична психологія: виклики та перспективи: зб. матеріалів кругл. столу, присвяч. Міжнародному дню толерантності (м. Одеса, 15 листоп. 2024 р.)/НУ» ОЮА»; за заг. ред. МР Аракеляна. Одеса : Юридика, 2025. С. 144–146. https://doi.org/10.32837/11300.29136
Aall P., Crocker C. A. Building Resilience and Social Cohesion in Conflict. Global Policy. Special Issue:New Diplomacy for New Conflicts. 2019. Vol. 10 (S2). P. 68–75. https://doi.org/10.1111/1758-5899.12681
Afolabi O. A. Indigenous Emotional Intelligence Scale: Development and validation. Psychological Thought, 2017. № 10(1), Р. 138–154. https://doi.org/10.5964/psyct.v10i1.184
Connor K. M., & Davidson J. R. (2003). Development of a new resilience scale: the Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and anxiety, 18 (2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Spielberger Charles, Gorsuch, Richard, Lushene, Robert, Vagg, PR, Jacobs, Gerard. (1983). Manual for the State- Trait Anxiety Inventory (Form Y1 – Y2). Consulting Psychologists Press.
Swenson D., Bibelhausen J., Buchanan B., Shaheed D., Yetter K. (2020). Stress and Resiliency in the US Judiciary. Journal of The Professional Lawyer, American Bar Association.
Thomas Kenneth, Kilmann, Ralph. Thomas-Kilmann conflict MODE instrument. 1976. 10.1037/t02326-000.
UNDP. Community-Based Resilience-Building: A UNDP Guidance Note, United Nations Development Programme. 85 р. 2025.
Wut TM, Lee SW, Xu JB. Role of Organizational Resilience and Psychological Resilience in the Workplace-Internal Stakeholder Perspective. Int J Environ Res Public Health. 2022 Sep 19;19(18):11799. doi: 10.3390/ijerph191811799. PMID: 36142071; PMCID: PMC9517200.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




