НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ БАТЬКІВ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

У статті проаналізовано вплив світоглядних позицій та національної ідентичності батьків на формування психологічної стійкості дітей старшого дошкільного віку в умовах сучасних соціокультурних викликів.Здійснено огляд наукових підходів до визначення феномену психологічної стійкості, визначено особливості сімейного середовища як детермінанти цього процесу. Проведено детальний аналіз наукових досліджень, присвячених проблематиці психологічної стійкості в умовах воєнного стану, який підтверджує актуальність та важливість дослідження проблеми психологічної стійкості дітей старшого дошкільного віку в науковому й практичному аспектах.Сформульована основна мета статті – на основі аналізу наукових підходів та емпіричних даних визначити ключові складники поведінки дорослого, що здатні забезпечувати формування та підтримувати психологічну стійкість дитини старшого дошкільного віку в умовах повномасштабної війни, з особливим акцентом на світоглядних позиціях і питаннях національної ідентичності; проаналізувати результати опитування батьків з метою оцінки рівня готовності українських батьків до виконання цієї функції в умовах сім’ї.На основі емпіричного дослідження схарактеризовано ключові світоглядні установки батьків, що забезпечують розвиток стійкості дитини. Обґрунтовано, що світогляд батьків, зокрема їх ставлення до свободи, відповідальності, цінностей гідності та національної ідентичності, є ресурсом формування здатності дитини адаптуватися до життєвих викликів. Показано зв’язок між внутрішньою стійкістю родини та гуманітарною безпекою суспільства.Зроблено висновки, що в умовах повномасштабної війни сім’я, як базовий соціальний інститут, набуває пріоритетного значення і відповідальності у формуванні здатності дитини зберігати внутрішню рівновагу, довіру до світу, опору на себе і своїх близьких. Тому формування психологічної стійкості в умовах родинного виховання – це не лише умова індивідуального благополуччя дитини, а й внесок у майбутню суб’єктність громадянина, здатного діяти відповідально, вільно та гідно в умовах викликів.