MENTALIZATION MECHANISMS AS INDICATORS OF PSYCHOTHERAPEUTIC EFFECTIVENESS IN MILITARY PERSONNEL
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-1-32Keywords:
mentalization, psychic equivalence, affect regulation, resilience, moral injury, military personnel, psychotherapy, relational-imagery-scenario therapyAbstract
The relevance of this study is обусловлена the growing number of military personnel exposed to combat stress and morally and psychologically traumatic experiences, which are associated with impairments in emotion regulation and decreased capacity for mentalization. In contemporary conditions, the investigation of mentalization mechanisms becomes particularly important as potential indicators of psychotherapeutic effectiveness. The aim of the study was to empirically assess the dynamics of mentalization indicators in military personnel under the influence of relational-imagery-scenario therapy (ROST) and to compare them with those of control and clinical groups.
The study involved 57 participants: 19 military personnel in the experimental group (who underwent ROST), 14 individuals in the control group without psychotherapeutic intervention, and 24 military personnel with borderline anxiety-depressive disorders undergoing inpatient psychiatric treatment. The Mentalization Questionnaire (MZQ) in the Ukrainian adaptation by Kh. Turetska and B. Kunikevych was applied. The study employed a quasi-experimental pre–post design. The Wilcoxon signed-rank test was used to assess within-group changes, and the Kruskal–Wallis test was applied to examine between-group differences in Δ scores.
The results demonstrated a statistically significant decrease in psychic equivalence and improvement in affect regulation in the experimental group after completing ROST (p ≤ .05), indicating reduced cognitive-affective rigidity and enhanced reflective capacity. The control group showed a tendency toward increased refusal of self-reflection, which may reflect the activation of avoidant psychological defense strategies. The clinical group exhibited the highest baseline levels of mentalization impairments and partial positive dynamics across certain scales. The findings support the relevance of mentalization indicators as sensitive markers of therapeutic change in military personnel.
References
Мальцева К. Травматичні стресори, спричинені війною, та стан здоров’я: сукупний життєвий стрес та ресурси стійкості. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». 2025. № 54. С. 47–54. DOI: https://doi.org/10.26565/2227-6521-2025-54-05
Павловська-Кравчук В. А. Резильєнтність як чинник психологічної готовності військовослужбовців до виконання бойових завдань. Слобожанський науковий вісник. Серія «Психологія». 2025. № 2. С. 118–123. DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.21
Павловська-Кравчук В. А., Єгонська-Спенсер Н. О. Моральна травма у вимірах бойового досвіду військовослужбовців і психологічних наслідків війни. Габітус. 2025. № 78. Т. 2. С.140–143. DOI: https://doi.org/10.32782/hbts.78.2.26
Павловська-Кравчук В. А., Єгонська-Спенсер Н. О. Психологічні інтервенції як засіб формування резильєнтності у військових із бойовим досвідом. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2025. № 2. С. 55–62. DOI: https://doi.org/10.32782/2311-8458/2025-2-7
Пономаренко Я. С. Специфіка моральних засад у військовослужбовців із різним рівнем агресивності. Наукові інновації та передові технології. 2024. № 5(33). С. 1430–1438. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-5(33)-1430-1438
Пономаренко Я. С., Філоненко В. М. Гендерні та дислокаційні модальності професійної життєстійкості військовослужбовців. Наукові записки. Серія «Психологія». 2025. № 2(8). С. 107–112. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-2-15
Турецька Х. І., Кунікевич Б. І. Україномовна адаптація опитувальника менталізації на неклінічній вибірці. Габітус. 2020. № 17. С. 131–136. DOI: https://doi.org/10.32843/26635208.2020.17.23
Černis E., Beierl E., Molodynski A., Ehlers A., Freeman D. A new perspective and assessment measure for common dissociative experiences: ‹Felt Sense of Anomaly’. PLoS One. 2021. № 16(2). e0247037. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0247037
Fonagy P., Luyten P., Strathearn L. Borderline personality disorder, mentalization, and the neurobiology of attachment. Infant. Mental Health Journal. 2011. № 32. Р. 47–69. DOI: https://doi.org/10.1002/imhj.20283
Hausberg M., Schulz H., Piegler T. Is a selfrated instrument appropriate to assess mentalization in patients with mental disorders? Development and first validation of the Mentalization Questionnaire (MZQ). Psychotherapy Research. 2012. № 22. Р. 699–709. DOI: https://doi.org/10.1080/10503307.2012.709325
Riedl D., Kampling H., Nolte T., Lampe A., Beutel M.E., Brähler E., Kruse J. Measuring Impairments of Mentalization with the 15-Item Mentalization Questionnaire (MZQ) and Introducing the MZQ-6 Short Scale: Reliability, Validity and Norm Values Based on a Representative Sample of the German Population. Diagnostics (Basel). 2022. № 13(1). Р. 135. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics13010135
