ІНТЕРНАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ІМПЕРАТИВУ В МОРАЛЬНУ СТРУКТУРУ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-2-43

Ключові слова:

екологічний імператив, моральне виховання, майбутній педагог, деонтологічна підготовка, інтерналізація, екоцентрична парадигма, гендерні особливості

Анотація

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти інтерналізації екологічного імперативу в моральну структуру особистості майбутнього педагога. Застосовуючи методи теоретичного аналізу та міждисциплінарного синтезу, узагальнення та порівняльного аналізу, обґрунтовано трирівневу модель освоєння екологічних цінностей: ціннісно-онтологічний (високий), нормативно-професійний (середній) та адаптивно-інструментальний (низький). На основі емпіричного дослідження виявлено домінування середнього рівня, що свідчить про сприйняття екології переважно як професійного обов’язку (деонтології) без глибокої особистісної інтеграції. Особливу увагу приділено гендерній диференціації екоетичних орієнтацій. Установлено, що жіноча частина вибірки схильна до «етики турботи», демонструючи високу екологічну емпатію та готовність до особистого прикладу. Чоловіки натомість виявляють вищий рівень моральної автономії та раціональної відповідальності, розглядаючи екологічний імператив крізь призму логічного обґрунтування та нормативних вимог. Доведено, що екологічний імператив виступає потужним регулятором морального характеру педагога, сприяючи стійкості до професійного вигорання через віднайдення планетарних смислів діяльності. Запропоновано методичні рекомендації щодо трансформації освітнього середовища ЗВО, які передбачають перехід від формального інформування до ціннісного моделювання та врахування гендерної специфіки у формуванні екоцентричної парадигми майбутніх фахівців. Професійна значущість екологічного імперативу полягає не лише у формуванні відповідального ставлення до природи, а й у зміцненні морального характеру педагога у цілому. Студенти з розвиненою екологічною рефлексією знаходять у професії додаткові екзистенційні смисли, що підвищує їхню психологічну стійкість та готовність до трансляції гуманістичних цінностей майбутнім поколінням. Сформульовано науково-методичні рекомендації для викладачів ЗВО щодо трансформації освітнього простору з метою підвищення екоетичної зрілості майбутніх педагогів.

Посилання

Ахматова Н. О. Освіта як засіб формування екологічної свідомості в умовах сучасних соціокультурних загроз. Особистість та освіта в умовах сучасних соціокультурних викликів: ціннісно-світоглядні та науково-методичні аспекти : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., м. Дніпро, 28 лютого 2025 р. Дніпро, 2025. С. 8–10.

Бартєнєва І. О. Екологічно-орієнтована педагогіка як чинник формування екокультурної компетентності майбутніх учителів. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 19. Т. 1. С. 25–29.

Дольнікова Л. В. Педагогічна майстерність викладача у формуванні екологічної та громадянської компетентності студентів закладу вищої освіти: інтегративний підхід. Перспективи та інновації науки. 2025. № 9(55). С. 424–433.

Пасинок В. Г. Екологічна свідомість у педагогіці. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов». 2019. Вип. 90. С. 143–149.

Повідайчик О. С., Гринь О. В. Концепція сталого розвитку як основа неперервної екологічної підготовки майбутніх педагогів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2024. Вип. 1(54). С. 154–157.

Пустова С., Тушко К. Визначення педагогічних умов формування екологічних цінностей у студентів соціономічних професій. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія «Педагогічні науки». 2024. № 4(39). С. 134–153.

Росновський М. Г., Маринченко Є. О. Екологічна компетентність як складник фахової підготовки майбутнього педагога професійного навчання. Наукові записки. Серія «Педагогічні науки». 2019. Вип. 178. С. 199–203.

Сапожников С. Теоретичні засади екологічного виховання майбутніх фахівців. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія «Філософія. Педагогіка». 2021. № 1(1). С. 113–120.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-15