ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КРИЗИ, СТРЕСУ І ВТРАТИ В ЕКОСИСТЕМІ ОСОБИСТОСТІ: ОГЛЯД ТРЕНІНГОВИХ ПРОГРАМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-1-39Ключові слова:
екосистема особистості, криза, стрес, втрата, горювання, стресостійкість, резильєнтність, адаптація, професійне вигорання, психологічні тренінгиАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз психологічних підходів до розуміння кризових переживань, стресу та втрати як ключових викликів для екосистеми особистості. Обґрунтовано, що кризи та травматичні події порушують баланс внутрішніх і зовнішніх ресурсів людини, впливаючи на її когнітивну, емоційну, поведінкову та соціальну сфери. Особливу увагу приділено концепціям стресу, горювання, когнітивної адаптації та посттравматичного зростання, які дають змогу розглядати психологічні труднощі не лише як джерело дезадаптації, а й як потенціал для особистісного розвитку.
У межах статті проаналізовано сучасні психологічні тренінги, спрямовані на розвиток стресостійкості, життєстійкості, резильєнтності, адаптації до втрати та профілактики професійного вигорання. Показано, що тренінгові програми сприяють відновленню цілісності екосистеми особистості через формування адаптивних копінг-стратегій, підвищення рівня саморегуляції, усвідомлення емоційних станів, активізацію соціальної підтримки та пошук нових життєвих смислів. Окремо наголошено на значущості таких інтервенцій для фахівців із високим емоційним навантаженням, зокрема освітян, медичних і соціальних працівників. Зроблено висновок, що комплексне поєднання тренінгів стресостійкості, резильєнтності, адаптації до втрати та профілактики професійного вигорання є ефективним інструментом підтримки психічного здоров’я, збереження професійної ефективності та забезпечення сталого розвитку екосистеми особистості в умовах сучасних соціальних викликів.
Посилання
Bowlby J. Attachment and Loss. Vol. 3: Loss: Sadness and Depression [Text] New York : Basic Books, 1980. 472 p.
Burnett P., Middleton W., Raphael B., Martinek N. Measuring core bereavement phenomena. Psychological Medicine. 1997. Vol. 27, No. 1. P. 49–57. DOI: 10.1017/S0033291796004151
Burton N. W., Pakenham K. I., Brown W. J. Evaluating the effectiveness of psychosocial resilience training for heart health, and the added value of promoting physical activity: a cluster randomized trial of the READY program. BMC Public Health. 2009. Vol. 9. P. 1–9.
Burton N. W., Pakenham K. I., Brown W. J. Feasibility and effectiveness of a psychosocial resilience training program: READY. Health Promotion Journal of Australia. 2010. Vol. 21, No. 3. P. 215–221.
Deussing, D. Complex trauma theory. URL: https://medium.com/@Dr.Deussing/complex-trauma-theory-e78f3864b9de
Jacobs S., Prigerson H. G. Psychotherapy of traumatic grief: a review of evidence for psychotherapeutic treatments. Death Studies. 2000. Vol. 24, No. 6. P. 479–495. DOI: 10.1080/07481180050121462
Janoff-Bulman R. Shattered assumptions: Towards a new psychology of trauma. New York, NY: Free Press, 1992. 256 p.
Kissane D. W., Bloch S., Onghena P. et al. Supportive-expressive group therapy for bereavement. American Journal of Psychiatry. 2003. Vol. 160, No. 4. P. 745–753.
Loprinzi S. E., Prasad K., Schroeder D. R., Sood A. Stress management and resilience training (SMART) program to decrease stress and enhance resilience among breast cancer survivors. Clinical Breast Cancer. 2011. Vol. 11, No. 6. P. 364–368.
Maddi S. R. Hardiness: The courage to grow from stresses. Journal of Consulting Psychology. 2002. Vol. 49, No. 2. P. 267–271.
Richardson G. E. The metaheory of resilience and resiliency. Journal of Clinical Psychology. 2002. Vol. 58, No. 3. P. 307–321.
Schonfeld I. S., Bianchi R. Burnout and depression: Two entities or one? Journal of Clinical Psychology. 2016. Vol. 72, No. 1. P. 22–37.
Shaver P. R., Tancredy C. M. Emotion, attachment, and bereavement: A conceptual commentary. In: Stroebe M. S., Hansson R. O., Stroebe W., Schut H. (eds.). Handbook of bereavement research: Consequences, coping, and care. Washington, DC: American Psychological Association, 2001. P. 63–89.
Stroebe M., Schut H. The dual process model of coping with bereavement: Rationale and description. Death Studies. 1999. Vol. 23, No. 3. P. 197–224. DOI: 10.1080/07481189920057817
Taylor S. E. Positive illusions and cognitive adaptation to stress. New York: Basic Books, 1989. 320 p.
Tedeschi R. G., Calhoun L. G. The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 1996. Vol. 9, No. 3. P. 455–471. DOI: 10.1002/jts.2490090305
Vasilyuk F. E. The psychology of experiencing: The resolution of life crises. New York: Harwood Academic Publishers, 1991. 200 p.
Базиленко А. К., Кущенко І. В., Марчук І. М. Резильєнтність як профілактика емоційного вигорання вчителів в умовах дистанційного навчання. Вісник Харківського національного університету міжнародних відносин. 2025. Т. 110. № 3. С. 236–251. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2025.3.20
Ігнатюк О. А. Копінг-стратегії та тренінги як інструменти розвитку резилієнтності й стресостійкості особистості соціального працівника, педагога, психолога. Вісник Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука. Серія «Педагогіка та психологія». 2025. № 3. С. 112–119. DOI: 10.32782/30412021/2025-3-15
Корольова Н. Д., Шаївська Я. В. Взаємозв’язок між емоційним вигоранням і психологічними ресурсами студентів у кризових умовах. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія «Психологічні науки». 2025. Т. 1. № 6. С. 93–112 DOI: 10.31558/2786-8745.2025.1(6).7
Панкратова І., Гущина Т. Напрями профілактики професійного вигорання практичних психологів закладів освіти. Вересень. 2025. Т. 107. № 4. С. 93–103. DOI: https://doi.org/10.54662/veresen.4.2025.08
Сельє Г. Стрес без дистресу. Київ : Наукова думка, 1982. 192 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
