РЕЛІГІЙНІСТЬ ЯК КОПІНГ-ПОВЕДІНКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-1-37Ключові слова:
релігійність, релігійний копінг, інтолерантність до невизначеності, копінг- поведінка, військовослужбовці, бойовий стрес, психологічна стійкістьАнотація
У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз релігійності як ресурсу копінг-поведінки військовослужбовців в умовах війни. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психологічного навантаження на військових у ситуації тривалої невизначеності, ризику та бойового стресу. Теоретичним підґрунтям роботи стали концепція інтолерантності до невизначеності С. Баднера, її подальший розвиток у працях D. McLain, транзакційна теорія стресу і копінгу Р. Лазаруса і С. Фолкмана, а також підходи до вивчення релігійного копінгу (К. Паркґамент). Релігійність розглядається як система смислових, когнітивних та поведінкових ресурсів, що можуть модифікувати сприйняття невизначеності та вибір стратегій подолання стресу.
Емпіричне дослідження проведено на вибірці із 40 військовослужбовців, поділених на групи релігійних та нерелігійних. Використано Шкалу інтолерантності до невизначеності Баднера (IAS) та Копінг-тест Р. Лазаруса; статистична обробка здійснювалася за допомогою t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок. Виявлено статистично значущі відмінності між групами за показниками «Новизна», «Нерозв’язність» та загальної інтолерантності до невизначеності: нерелігійні військовослужбовці продемонстрували вищу чутливість до когнітивної невизначеності та більшу напруженість у неоднозначних ситуаціях.
У структурі копінг-поведінки встановлено значущі відмінності за шкалами «Дистанціювання», «Самоконтроль» та «Позитивна переоцінка». Релігійні військовослужбовці частіше застосовують самоконтроль і позитивну переоцінку, що свідчить про більшу орієнтацію на смислову інтерпретацію досвіду та регуляцію емоційних реакцій. Натомість нерелігійні респонденти частіше вдаються до дистанціювання.
Отримані результати дають підстави розглядати релігійність як чинник психологічної стійкості, пов’язаний із нижчим рівнем інтолерантності до невизначеності та більш адаптивними копінг-стратегіями в умовах бойового стресу.
Посилання
Кокун О. М. Психологія професійної стійкості особистості. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2016. 208 с.
Пирог Г. В., Литвинчук К. В. Зв’язок релігійності та копінг-стратегій українців у часи війни. Габітус. 2025. Т. 2. № 69. С. 145–150. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208
Budner S. Intolerance of ambiguity as a personality variable. Journal of Personality. 1962. Vol. 30, № 1. P. 29–50. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1962.tb02303.x
McLain D. L. The MSTAT-I: A new measure of an individual’s tolerance for ambiguity. Educational and Psychological Measurement. 1993. Vol. 53. № 1. P. 183–189. DOI: https://doi.org/10.1177/0013164493053001020
Carleton R. N. Into the unknown: A review and synthesis of contemporary models involving uncertainty. Journal of Anxiety Disorders. 2016. Vol. 39. P. 30–43. DOI: https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2016.02.007
Lazarus R. S., Folkman S. Stress, appraisal, and coping. New York: Springer Publishing Company, 1984. 445 p.
Pargament K. I. The psychology of religion and coping: Theory, research, practice. New York: Guilford Press, 1997. 548 p.
Pargament K. I., Smith B. W., Koenig H. G., Perez L. Patterns of positive and negative religious coping with major life stressors. Journal for the Scientific Study of Religion. 1998. Vol. 37. № 4. P. 710–724. DOI: https://doi.org/10.2307/1388152
Park C. L., Edmondson D., Hale-Smith A., Blank T. O. Religiousness/spirituality and health behaviors in younger adult cancer survivors: Does faith promote a healthier lifestyle. Journal of Behavioral Medicine. 2009. Vol. 32. № 6. P. 582–591. DOI: 10.1007/s10865-009-9223-6
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



