ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СИНДРОМУ «ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ» В ЖІНОК

Автор(и)

  • М. В. Хараджи Університет Григорія Сковороди в Переяславі https://orcid.org/0000-0003-0454-7620
  • Н. Є. Галяс Університет Григорія Сковороди в Переяславі

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-3-41

Ключові слова:

синдром «відкладеного життя», жінки, психологічний стан, дослідження проблеми, концептуальні підходи

Анотація

У статті наведено результати дослідження проблеми синдрому «відкладеного життя» в жінок.Це поширений психологічний феномен, коли важливі цілі, мрії та бажання відкладаються на невизначене «потім», зазвичай із поясненням «ще не час» або «спочатку треба щось змінити в собі чи житті».Він відрізняється від звичайної прокрастинації тим, що стосується не окремих завдань, а цілого способу життя. Для жінок ця проблема часто поглиблюється під впливом культурних і соціальних сценаріїв: очікування створення сім’ї до певного віку, догляду за дітьми та батьками, відповідності стандартам краси й «жіночності», а також необхідності поєднувати кілька соціальних ролей одночасно. Додатковими чинниками стають перфекціонізм, страх критики, залежність від чужої оцінки, економічна нестабільність, досвід насильства чи травм. Синдром «відкладеного життя» може перетворитися на стратегію поведінки жінки, коли відкладання життя стає звичним способом ухвалення рішень. Особливо небезпечно те, що синдром «відкладеного життя» непомітно позбавляє жінку відчуття особистої агентності – здатності впливати на своє життя тут і зараз. Відкладання життя на невизначений строк значно знижує якість життя, може призводити до емоційного вигорання, депресії, втрати сенсу життя. Іноді жінки відкладають на майбутнє – навчання, заняття спортом та навіть медичні обстеження, що може призвести до серйозних проблем у майбутньому.Подолання цього стану вимагає роботи з власними переконаннями, навчання жити в теперішньому моменті, формування звички робити маленькі, але регулярні кроки до бажаного, навіть якщо обставини ще далекі від ідеальних. Підтримка психолога, групи однодумців або кола близьких людей може стати важливим ресурсом для відновлення внутрішньої свободи та активного, повноцінного життя жінки.

Посилання

Боковець О. І., Баннікова С. О. Формування «синдрому відкладеного життя» в умовах війни. Психологія та соціальна робота. 2024. Вип. 2 (60). С. 7–19.

Дворник М. С. Прокрастинація в конструюванні особистісного майбутнього: монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 120 с.

Клевака Л. П., Горбенко Ю. Л. Синдром відкладеного життя у стресових умовах війни. Психолого-педагогічні координати розвитку особистості. Збірник наукових матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Полтава : Національний університет імені Юрія Кондратюка, 2–3 червня 2022 р. С. 105–109.

Левус Н. В., Лисий Ю. Психологічні особливості жінок з різним рівнем прокрастинації. Психологічний часопис. 2021. Т. 7, № 5. С. 97–106.

Михальчук Н., Славіна Н., Рудзевич І. Прокрастинація як актуальна проблема сучасної психології. Проблеми сучасної психології. 2025. № 65. С. 129–151.

Оніпко З. Феномен прокрастинації в сучасній психології: теоретичні засади дослідження. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Психологія. 2020. № 2(12). С. 66–71.

Черезова І. О. Синдром відкладеного життя як феномен психічного життя людини в умовах війни. Матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Запоріжжя. 20–21 квітня 2023 р. С. 252–254.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-15