EMOTIONAL INTELLIGENCE AS A FACTOR IN MEDIA RESILIENCE OF YOUNG MEN IN SITUATIONS OF INFORMATION OVERLOAD DURING WAR
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-4-33Keywords:
emotional intelligence, psychological resilience, media resilience, adolescents, information overloadAbstract
This study investigates the influence of emotional intelligence on media resilience among male adolescents under conditions of information overload, which is particularly relevant in the context of the ongoing military conflict in Ukraine. The research focuses on the interaction of three psychological constructs – emotional intelligence, psychological resilience, and media resilience – as key factors enabling adaptive functioning in information-rich environments. The sample included 84 adolescents aged 15–17, characterized by intensive media consumption and cultural constraints regarding emotional expression. Emotional intelligence was measured using the TMMS-24, psychological resilience with the CD-RISC-10, and media resilience with a proxy version of the Proxy-IC scale, encompassing three domains: critical information appraisal, attention control, and emotional regulation. Findings indicated that emotional clarity and the ability to recover effectively reduce adolescents’ vulnerability to emotionally charged and potentially manipulative media content. Correlational analysis revealed significant associations between components of emotional intelligence, overall resilience, and media resilience, with attention control and emotional regulation identified as the most vulnerable dimensions. The study highlights the central role of emotional intelligence and psychological resilience in shaping adolescents’ media resilience under intensive information exposure, emphasizing the importance of these constructs for adaptive functioning in high-stress media environments.
References
Бондаренко Н. Медіатекст як ресурс осучаснення й збагачення змісту підручника української мови. Проблеми сучасного підручника. 2021. Вип. 27, с. 15–26. DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-15-26.
Іванов В. Ф., Волошенюк О. В. Медіаосвіта та медіаграмотність. Київ : Центр вільної преси, 2012. 352 с.
Ільченко О. Медіаграмотність в освітньо-професійній програмі підготовки здобувачів вищої освіти. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 28. Том 2. С. 113–119. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/28.208652.
Волошенюк О. В., Чорний О. В. Методика формування умінь з медіаграмотності на заняттях з інтегрованого курсу «Мистецтво» в НУШ : навчально-методичний посібник. Київ : Академія української преси, Центр Вільної Преси, 2020. 54. с.
Ситник С., Полшкова С., Трофімова Д. Особливості емоціного інтелекту в осіб з андрогінним типом гендерної ідентичності (за С. Бем). Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2021. № 2. С. 82–87. DOI: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.2.14.
Шворак К. В., Карпік І. В. Медіакомпетентність та медіаграмотність – базові компетентності педагога НУШ. Young Scientist. 2018. № 12.1 (64.1), с. 9–12.
Ashley S., Maksl A. News media literacy and political engagement: What’s the connection? Journal of Media Literacy Education. 2020. 9 (1), 79–98. DOI: 10.23860/JMLE-2017-9-1-6.
Brackett M. A., Rivers S. E., Salovey P. Emotional intelligence: Implications for personal, social, academic, and workplace success. Social and Personality Psychology Compass. 2011. 5(1), 88–103. DOI: https://psycnet.apa.org/doi/10.1111/j.1751-9004.2010.00334.x.
Brody N. Intelligence, schooling, and society. American Psychologist. 1997. 52(10), 1046–1050. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.52.10.1046.
Ciarrochi J., Hynes K., Crittenden N. Can men do better if they try harder? Sex and motivational effects on emotional awareness. Cognition and Emotion. 2005. 19(1), 133–141. DOI: 10.1080/02699930441000102.
Fischer A. H., Kret M. E., Broekens J. Gender differences in emotion perception and self-reported emotional intelligence: A test of the emotion sensitivity hypothesis. 2018. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0190712.
Goleman D. Emotional intelligence. Why It Can Matter More than IQ. New York: Bantam Books. 1995. 246 р.
Hobbs R. Digital and media literacy: A plan of action. Aspen Institute. Communications and Society Program. 2010. 65 р. https://scispace.com/pdf/digital-and-media-literacy-a-plan-of-action-1qnfa3nz1i.pdf.
Martel C., Pennycook G., Rand D. G. Reliance on emotion promotes belief in fake news. Cognitive Research: Principles and Implications. 2020. 5(1) DOI: 10.1186/s41235-020-00252-3.
Masten A. S. Ordinary magic: Resilience processes in development. American Psychologist. 2001 56(3), 227–238. DOI: https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0003-066X.56.3.227.
Nielsen R. K., Graves L. «News you don’t believe»: Audience perspectives on fake news. Reuters Institute for the Study of Journalism; Lewandowsky et al. 2017. DOI: 10.60625/risj-twg9-7133.
Petrides K. V., Mikolajczak M., Mavroveli S., Sánchez-Ruiz M. J., Furnham A., Pérez-González J. C. Developments in trait emotional intelligence research. Emotion Review. 2016. 8(4), 335–341. DOI:10.1177/1754073916650493.
Potter W. J. Media literacy (8th ed.). SAGE Publications. 2016. 423 р.
Rutter M. Resilience as a dynamic concept. Development and Psychopathology. 2012. 24(2), 335–344. DOI: 10.1017/S0954579412000028.
Salovey P., Mayer J. D. Emotional intelligence. Imagination, Cognition and Personality. 1990. 9(3), 185–211. DOI:10.2190/DUGG-P24E-52WK-6CDG.
Zimmerman M. A. Resiliency theory: A strengths-based approach to research and practice for adolescent health. Health Education & Behavior. 2013. 40(4), 381–383. DOI: https://psycnet.apa.org/doi/10.1177/1090198113493782.
