МОТИВАЦІЯ УЧБОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗВО: ПРІОРИТЕТИ ТА ЗМІСТОВО-ДИНАМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-4-2

Ключові слова:

мотив, мотивація, учбово-професійна діяльність, професійне становлення

Анотація

У психологічній літературі давно утвердилась думка про те, що успішність особистісного та фахового становлення індивіда зумовлюється його відповідальним ставленням і здатністю до засвоєння учбово-професійної діяльності, в процесі якої він реалізує свій особистісний потенціал. Чільне місце в загальній структурі будь-якої діяльності належить мотивації. Саме мотиваційна сфера, її найбільш значущі мотиви пояснюють цілеспрямованість дії, організованість і стійкість цілісної діяльності, спрямованої на досягнення певної мети. Мотивація завжди була у фокусі уваги багатьох дослідників, безвідносно до того, в якій царині психології вони працювали. Попри величезну кількість робіт, присвячених саме мотиваційній сфері, питання щодо формування високомотивованої особистості студента і надалі залишаються основною проблемою сучасної системи вищої освіти. Результати проведеного дослідження дозволили констатувати, що одним із найважливіших мотивів учбово-професійної діяльності іноземних студентів-медиків є переконаність у тому, що обрана ними професія повинна забезпечувати їх матеріальний достаток. При цьому подальшу самореалізацію вони вбачають не лише в медичній сфері. Натомість українські здобувачі медичної освіти надають перевагу мотивам успішності оволодіння професією, міцності отриманих знань, фаховій компетентності та досягненню суспільного визнання й високого статусу. Порівняння між собою отриманих нами емпіричних даних з показниками 20-річної давності переконливо засвідчили, що в теперішніх студентів практично відсутня мотивація сумніву, невдоволення та розчарування обраною професією (6–7%), тоді як на початку 2000-х рр. вона становила 35–43% (М.Д. Белей, В.І. Юрченко). Установлено, що ціла низка мотивів взагалі не є актуальними як для української, так і для іноземної вибірки досліджуваних студентів: мотиви осуду чи схвалення (з боку педагогів, батьків); мотиви задоволення від освітнього процесу; мотиви підвищення статусу в групі, здобуття авторитету.

Посилання

Белей М. Ціннісно-мотиваційні особливості професійного становлення в умовах сучасного ВНЗ. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. 2011. Вип. 16(1). С. 168–176.

Галузяк В.М., Горбунь Е.Л. Проблема формування мотивації учіння студентів. Формування особистості майбутнього вчителя : науково-методичний збірник / за ред. М.І. Сметанського, Р.С. Гуревича. Вінниця : ВДПІ, 1994. С. 49–61.

Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / уклад. С.У. Гончаренко. Київ : Либідь, 1997. 375 с.

Овчар А.І. Самоорганізація та самоуправління різними видами активності як умова професійного становлення майбутнього лікаря. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2025. № 3. С. 84–90.

Овчар А.І. Саморегуляторна здатність майбутнього лікаря як чинник його професійного становлення. Габітус. 2025. Т. 1. № 72. С. 123–130.

Ренке С.О. Мотиваційна регуляція процесу становлення професійного образу «Я» у майбутніх психологів. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Проблеми сучасної психології. 2018. Випуск 40. С. 331–343.

Юрченко В.І. Проблема особистісного зростання майбутніх магістрів в умовах ступеневої вищої освіти України. Наукові записки Київського славістичного університету. Серія «Педагогіка і психологія». Київ : КСУ, 2004. С. 24–34.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-23