ПРОФЕСІЙНА РЕФЛЕКСІЯ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ У ПАРАДИГМІ АНТРОПОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2024-1-7Ключові слова:
рефлексія, професійна рефлексія, антропологічний підхід, готовність до професійної та освітньої діяльності, професійне самовдосконалення.Анотація
У статті визначено рефлексію як специфічну форму діяльності фахівця, яка спрямована передусім на усвідомлення людиною своїх дій, активності тощо. Це дає нам змогу аналізувати професійну рефлексію через формування психологічної готовності фахівця до здійснення діяльності через парадигму антропологічного підходу. Нами наголошено, що для сформованості станупсихологічної готовності фахівця до здійснення професійної діяльності потрібними є: 1) усвідомлення сталих вимог суспільства, певного колективу, своїх потреб; 2) усвідомлення необхідності розв’язання завдань і задач, що фасилітуватиме задоволення професійних потреб або досягнення поставленої професійно значущої мети; 3) усвідомлення й оцінка передумов, у яких вчинятимуться майбутні професійні дії фахівця, актуалізація особистісного та професійно значущого досвіду, пов’язаного з розв’язанням завдань і задач, добре відомих фахівцеві або подібних до нових; 4) визначення на основі особистісного та професійно значущого досвіду майбутніх умов провадження професійної діяльності, найбільш вірогідних і допоміжних способів розв’язання завдань і задач; 5) прогнозування своїх інтелектуальних, емоційних, мотиваційних і вольових процесів, оцінка власних можливостей, рівня домагань, необхідності досягнення професійно значущого результату. Ми показали, що готовність здобувача вищої освіти до професійної діяльності є комплексною складовою психологічної освіти, що передбачає: 1) позитивне ставлення до майбутньої професійної діяльності, сформовані стійкі мотиви до виконання цієї діяльності; 2) актуалізацію професійно значущих особливостей психічних процесів; 3) сформованість особистісних якостей, знань, умінь і навичок, адекватних вимогам своєї професійної діяльності. Доведено, що психологічна готовність до професійної діяльності фасилітує становлення професійної рефлексії, яка, зі свого боку,детермінує цю готовність. Психологічна готовність забезпечує можливості особистості використовувати набуті знання, вміння та навички, набутий особистісний і професійно значущий досвід із метою адаптування до передумов різних професійних ситуацій. При цьому професійна рефлексія є вирішальноюумовою швидкого пристосування фахівця до майбутньої професії і подальшогопрофесійного самовдосконалення.
Посилання
Івашкевич Ер., Комарніцька Л. Psychological aspects of comics as the paraliterary genres. Збірник наукових праць
«Проблеми сучасної психології». 2020. Вип. 49. С. 106–130. URL: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.106-130.
Максименко С., Ткач Б., Литвинчук Л., Онуфрієва Л. Нейропсихолінгвістичне дослідження політичних гасел із зовнішньої реклами. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Переяслав-Хмельницький, 2019. Вип. 26 (1). С. 246–264. DOI: 10.31470/2309-1797-2019-26-1-246-264. URL: https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/715.
Михальчук Н. О., Івашкевич Е. З., Харченко Є. М., Івашкевич Е. Е. Тестова методика «Визначення професійного самовизначення здобувачів вищої освіти». Рівне : РДГУ, 2024. 176 с.
Bernice A. Language and the Brain: A Twofold Study of Language Production and Language Comprehension as a Separate or Integrated Set of Processes. Journal of English Language Teaching and Applied Linguistics. 2021. Vol. 3 (5). P. 82–90. URL: https://doi.org/10.32996/jeltal.2021.3.5.9.
Binder J.R., Frost J.A., Hammeke T.A., Cox R.W., Rao S.M., Prieto T. Human brain language areas identified by functional magnetic resonance imaging. Journal of Neuroscience. 1997. Vol. 17 (1). P. 353–362. URL: https://doi.org/10.1523/jneurosci.17-01-00353.1997.
Blagovechtchenski E., Gnedykh D., Kurmakaeva D., Mkrtychian N., Kostromina S., Shtyrov Y. Transcranial direct current stimulation (tDCS) of Wernicke’s and Broca’s areas in studies of language learning and word acquisition. Journal of Visualized Experiments. 2019. P. 37–59. URL: https://doi.org/10.3791/59159.
Crookes G. Planning and interlanguage variation. Studies in Second Language Acquisition. 1989. Vol. 11. P. 367–383. URL: https://doi.org/10.1017/s0272263100008391.
de Bot K. A bilingual production model: Levelt’s “speaking” model adapted. Applied Linguistics. 1992. Vol. 13. P. 1–24. URL: https://doi.org/10.1093/applin/13.1.1.
Derwing T.M., Munro M.M., Thomson R.I., Rossiter M.J. The relationship between L1 fluency and L2 fluency development. Studies in Second Language Acquisition. 2009. Vol. 31. P. 533–557. URL: https://doi.org/10.1017/s0272263109990015.
Ivashkevych Ed., Onufriieva L. Social intelligence of a teacher as a factor of the stimulation of cognitive interests of students. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». 2021. Вип. 54. C. 57–77. URL: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-54.57-77.
Ivashkevych Er., Perishko I., Kotsur S., Chernyshova S. Psycholinguistic Content of Complements in English and Ukrainian. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Переяслав-Хмельницький, 2020. Вип. 28 (2). С. 24–55. URL: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-2-24-55.
Salinger J.D. The Catcher in the Rye. OCR & Spellcheck: Aerius, 2003. 91 p.