ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ У ПІДЛІТКІВ

Анотація

У статті досліджуються особливості використання копінг-стратегій залежно від рівня тривожності у підлітків віком від 12 до 17 років. Актуальність теми зумовлена підвищеною психоемоційною чутливістю підлітків, інтенсивними психофізіологічними змінами та зростанням когнітивного та соціального навантаження, що значно підвищує ризик виникнення тривожності та психоемоційних дисбалансів. Вибірка дослідження складалася зі 141 підлітка (63 хлопці, 78 дівчат), яких оцінювали за шкалою GAD–7 (Generalized Anxiety Disorder 7-item scale) для визначення рівня тривожності та за методикою Лазаруса для визначення домінуючого типу копінг-стратегії (проблемно-орієнтовані, емоційно-орієнтовані, уникальні та соціально-орієнтовані стратегії). Результати кореляційного аналізу за методом Спірмена свідчать про те, що підлітки з високим та дуже високим рівнями тривожності значно частіше застосовують емоційно-орієнтовані та уникальні стратегії, спрямовані на емоційну регуляцію та дистанціювання від стресових чинників, тоді як підлітки з низьким і помірним рівнями тривожності віддають перевагу проблемно-орієнтованим стратегіям, орієнтованим на активне вирішення проблем. Соціально-орієнтовані стратегії не показали статистично значущого зв’язку з рівнем тривожності, що може свідчити про обмежене залучення соціальної підтримки як механізму подолання стресу у підлітковому віці. Отримані результати мають практичне значення для психопрофілактичної та корекційної роботи, зокрема для розроблення цільових програм психологічної підтримки, навчання адаптивним копінг-стратегіям, розвитку навичок емоційної регуляції та підвищення ефективності використання соціальної підтримки. Дослідження також створює основу для подальших лонгітюдних та експериментальних робіт з оцінки динаміки використання копінг-стратегій у підлітків із різними рівнями тривожності та ефективності психопрофілактичних утручань у різних соціальних і освітніх контекстах.