МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ФЕНОМЕНА СУБ’ЄКТНОСТІ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ

Анотація

Метою статті є з’ясування основних методологічних проблем дослідження суб’єктності у психології. Для цього використано теоретичні методи аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування. Встановлено, що поняття суб’єктності має низку інтерпретацій у психологічній науці. Одним з основних вважаємо визначення суб’єктності як характеристики активного впливу на реальність, що передбачає перебудову ментальних моделей і особистісну зрілість. Основними параметрами цього феномена є самостійність, унікальність, самодостатність, відповідальність, здатність орієнтуватися в екстремальних ситуаціях. Теоретичний аналіз проблеми досліджень суб’єктності у психології дав змогу зафіксувати низку проблемних аспектів методології. Встановлено, що методологічний плюралізм може створювати ризик появи недостатньо об’єктивних і навіть псевдонаукових напрямів у вивченні феномена. Визначено, що узгодження підходів до проблеми суб’єктності у вітчизняній і закордонній науці дасть змогу повноцінно залучити можливості світової психології для вивчення цього психічного явища. Виявлено, що відсутність цілісної теорії онтогенетичного розвитку суб’єктності є джерелом методологічних труднощів. Розв’язання цієї проблеми дасть можливість ефективніше планувати емпіричні дослідження у контексті формування вибірок з різних вікових інтервалів. Акцентовано увагу на проблемі розроблення й використання валідних і надійних методів дослідження суб’єктності. Констатовано недостатню кількість досліджень формувального характеру з означеної проблематики. Зроблено висновок, що методологічні проблеми дослідження суб’єктності проявляються на всіх етапах процесу наукового дослідження. Для їх подолання доцільно створити цілісну, структуровану, логічну, динамічну модель наукового дослідження суб’єктності, що гармонійно поєднує теоретичний, емпіричний, формувальний компоненти. Перспективи подальших досліджень проблеми вбачаємо у збиранні й статистичному аналізі емпіричних даних про прояви й структурні компоненти суб’єктності.