ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЧИННИК МЕДІАСТІЙКОСТІ ЮНАКІВ У СИТУАЦІЯХ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-4-33

Ключові слова:

емоційний інтелект, психологічна резильєнтність, медіастійкість, підлітки, інформаційне перевантаження

Анотація

Мета дослідження – вивчити вплив емоційного інтелекту на медіастійкість підлітків чоловічої статі за умов інформаційного перевантаження, що особливо актуально в контексті воєнного конфлікту в Україні. Дослідження зосереджено на взаємодії трьох психологічних конструктів – емоційного інтелекту, психологічної резильєнтності та медіастійкості – як ключових факторів адаптивного функціонування в насиченому інформаційному середовищі. Вибірку становлять 84 підлітки віком 15–17 років, що характеризуються інтенсивним споживанням медіаконтенту та культурними обмеженнями щодо прояву емоцій. Емоційний інтелект оцінювали за допомогою TMMS-24, психологічну резильєнтність – CD-RISC-10, а медіастійкість – проксі-версією шкали Proxy-IC, що містить три домени: критичне сприйняття інформації, контроль уваги та емоційну регуляцію. Результати показали, що емоційна ясність та здатність до емоційного відновлення зменшують вразливість підлітків до емоційно заряджених і потенційно маніпулятивних медіаповідомлень. Кореляційний аналіз виявив значущі зв’язки між компонентами емоційного інтелекту, загальною резильєнтністю та медіастійкістю, причому управління увагою та емоційна регуляція виявилися найбільш вразливими аспектами. Дослідження демонструє центральну роль емоційного інтелекту та психологічної стійкості у формуванні медіастійкості підлітків в умовах інтенсивного інформаційного впливу.

Посилання

Бондаренко Н. Медіатекст як ресурс осучаснення й збагачення змісту підручника української мови. Проблеми сучасного підручника. 2021. Вип. 27, с. 15–26. DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-15-26.

Іванов В. Ф., Волошенюк О. В. Медіаосвіта та медіаграмотність. Київ : Центр вільної преси, 2012. 352 с.

Ільченко О. Медіаграмотність в освітньо-професійній програмі підготовки здобувачів вищої освіти. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 28. Том 2. С. 113–119. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/28.208652.

Волошенюк О. В., Чорний О. В. Методика формування умінь з медіаграмотності на заняттях з інтегрованого курсу «Мистецтво» в НУШ : навчально-методичний посібник. Київ : Академія української преси, Центр Вільної Преси, 2020. 54. с.

Ситник С., Полшкова С., Трофімова Д. Особливості емоціного інтелекту в осіб з андрогінним типом гендерної ідентичності (за С. Бем). Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2021. № 2. С. 82–87. DOI: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.2.14.

Шворак К. В., Карпік І. В. Медіакомпетентність та медіаграмотність – базові компетентності педагога НУШ. Young Scientist. 2018. № 12.1 (64.1), с. 9–12.

Ashley S., Maksl A. News media literacy and political engagement: What’s the connection? Journal of Media Literacy Education. 2020. 9 (1), 79–98. DOI: 10.23860/JMLE-2017-9-1-6.

Brackett M. A., Rivers S. E., Salovey P. Emotional intelligence: Implications for personal, social, academic, and workplace success. Social and Personality Psychology Compass. 2011. 5(1), 88–103. DOI: https://psycnet.apa.org/doi/10.1111/j.1751-9004.2010.00334.x.

Brody N. Intelligence, schooling, and society. American Psychologist. 1997. 52(10), 1046–1050. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.52.10.1046.

Ciarrochi J., Hynes K., Crittenden N. Can men do better if they try harder? Sex and motivational effects on emotional awareness. Cognition and Emotion. 2005. 19(1), 133–141. DOI: 10.1080/02699930441000102.

Fischer A. H., Kret M. E., Broekens J. Gender differences in emotion perception and self-reported emotional intelligence: A test of the emotion sensitivity hypothesis. 2018. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0190712.

Goleman D. Emotional intelligence. Why It Can Matter More than IQ. New York: Bantam Books. 1995. 246 р.

Hobbs R. Digital and media literacy: A plan of action. Aspen Institute. Communications and Society Program. 2010. 65 р. https://scispace.com/pdf/digital-and-media-literacy-a-plan-of-action-1qnfa3nz1i.pdf.

Martel C., Pennycook G., Rand D. G. Reliance on emotion promotes belief in fake news. Cognitive Research: Principles and Implications. 2020. 5(1) DOI: 10.1186/s41235-020-00252-3.

Masten A. S. Ordinary magic: Resilience processes in development. American Psychologist. 2001 56(3), 227–238. DOI: https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0003-066X.56.3.227.

Nielsen R. K., Graves L. «News you don’t believe»: Audience perspectives on fake news. Reuters Institute for the Study of Journalism; Lewandowsky et al. 2017. DOI: 10.60625/risj-twg9-7133.

Petrides K. V., Mikolajczak M., Mavroveli S., Sánchez-Ruiz M. J., Furnham A., Pérez-González J. C. Developments in trait emotional intelligence research. Emotion Review. 2016. 8(4), 335–341. DOI:10.1177/1754073916650493.

Potter W. J. Media literacy (8th ed.). SAGE Publications. 2016. 423 р.

Rutter M. Resilience as a dynamic concept. Development and Psychopathology. 2012. 24(2), 335–344. DOI: 10.1017/S0954579412000028.

Salovey P., Mayer J. D. Emotional intelligence. Imagination, Cognition and Personality. 1990. 9(3), 185–211. DOI:10.2190/DUGG-P24E-52WK-6CDG.

Zimmerman M. A. Resiliency theory: A strengths-based approach to research and practice for adolescent health. Health Education & Behavior. 2013. 40(4), 381–383. DOI: https://psycnet.apa.org/doi/10.1177/1090198113493782.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-23