ЧИТАЦЬКА ГРАМОТНІСТЬ ЯК МІЖДИСЦИПЛІНАРНЕ ПОНЯТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-2-8Ключові слова:
читацька грамотність, іноземні студенти, міждисциплінарність, навчання читання, українська мова як іноземнаАнотація
У статті проаналізовано сутність поняття «читацька грамотність» у міждисциплінарному контексті. З’ясовано еволюцію тлумачення грамотності – від традиційного розуміння як уміння читати й писати до комплексної характеристики особистості, що охоплює когнітивний, комунікативний, діяльнісний, ціннісний складники. Ураховано підходи міжнародного дослідження PISA, у якому читацьку грамотність визначено як здатність розуміти, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати тексти для досягнення особистих і суспільно значущих цілей. Акцентовано, що в умовах цифровізації суспільства, інформаційних перевантажень та гібридних загроз відбувається переосмислення ролі читання: воно перестає бути тільки індивідуальною когнітивною діяльністю, постаючи формою колективної взаємодії, символічним простором конструювання смислів і цінностей. У цих умовах читацька грамотність корелюється зі здатністю особистості орієнтуватися в цифрових і гіпертекстових форматах, критично осмислювати інформаційні потоки, брати участь у суспільному діалозі. Схарактеризовано філософський, культурологічний, соціологічний, психологічний, мовознавчий і лінгводидактичний підходи до розуміння й осмислення феномена читацької грамотності. Наголошено, що в герменевтичній традиції читання розглядають як процес, у якому смисл не просто відтворюють, а створюють разом автор і читач в акті інтерпретації.Обґрунтовано, що читання є не тільки рецептивним видом мовленнєвої діяльності, а й складною когнітивно-творчою діяльністю, пов’язаною зі смислотворенням, діалогом автора й читача, інтерпретацією, рефлексією. Особливу увагу приділено проблемі формування читацької грамотності іноземних студентів у закладах вищої освіти України. Доведено, що ефективна організація навчання читання українською мовою має спиратися на комплексний підхід, що інтегрує психологічні механізми розуміння тексту, лінгвістичний аналіз його структури й комунікативно-культурний контекст.
Посилання
Бондаренко Н. В. Формування читацької грамотності учнів у контексті стандартів PISA-2018: метод. рек. URL: https://lib.iitta.gov.ua/722178/1/%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_1.pdf
Горошкіна О., Груба Т. Українська наукова мова: теорія і практика: навч.-метод. посіб. Суми: Університетська книга, 2023. 108 с.
Інтерв’ю директора Українського інституту книги Олександри Коваль агентству «Інтерфакс-Україна». URL: https://interfax.com.ua/news/interview/834181.html.
Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії. Київ: Ленвіт, 2000. 272 с.
Кривда Н. Колективна пам’ять як чинник формування групової ідентичності. Філософські обрії. 2019. № 41. С. 60–76.
Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / М. Мазорчук та ін. Київ: УЦОЯО, 2019. 439 с.
Практикум з лінгвістики тексту: навч.-метод. посіб. / Т. Должикова, І. Мілєва, А. Нікітіна. Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. 142 с.
Субота Л. А. Розвиток іншомовної комунікативної компетентності іноземних студентів у процесі оволодіння мовою навчання: монографія. Харків: Майдан, 2020. 303 с.
Філософія: підручник / В. С. Бліхар та ін. 2-ге вид., перероб. та доп. Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2021. 440 с.
Чепелєва Н. В. Психологія читання навчальної та наукової літератури в системі професійної підготовки студентів: автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.07. Київ, 1992. 40 с.
Швець Г. Д. Теорія і практика навчання української мови іноземних студентів гуманітарних спеціальностей: монографія. Київ: Фенікс, 2019. 529 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



