ПСИХОЛОГІЧНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ У КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-1-40Ключові слова:
резильєнс, психологічна резильєнтність, ментальне здоров’я, психічний стан, стрес, психотравмаАнотація
Стаття присвячена дослідженню сутності та ролі психологічної резильєнтності особистості у контексті проблеми ментального здоров’я. Розглянуто історичні аспекти вивчення феномену резильєнтності. Проаналізовано різні наукові погляди щодо сутності поняття резильєнтності особистості, і зокрема, у контексті проблеми ментального здоров’я. На основі проведеного теоретичного аналізу наукових джерел як зарубіжних, так і вітчизняних щодо проблеми резильєнтності особистості, виділено основні компоненти у структурі психологічної резильєнтності у контексті проблеми ментального здоров’я особистості. До них відносимо захисний, адаптаційний, відновлювальний, ресурсний компоненти. Запропоновані компоненти психологічної резильєнтності дозволяють охопити усі важливі аспекти, що забезпечують підтримку та збереження ментального здоров’я особистості і показують важливу роль психологічної резильєнтності у цьому процесі. Запропоновано власне бачення щодо сутності психологічної резильєнтності особистості у контексті проблеми ментального здоров’я. Наголошується на тому, що в даному контексті психологічну резильєнтність варто розглядати як внутрішній ресурс психіки, що забезпечує її стійкість в стресових, травматичних ситуаціях та сприяє підтримці та збереженню ментального здоров’я.
Підкреслюється актуальність проблеми ментального здоров’я в умовах сьогодення України. Аналізується вплив війни на функціонування особистості, її психологічне благополуччя та ментальне здоров’я населення загалом. Стаття містить деякі результати емпіричного дослідження, яке було спрямоване на вивчення психічного стану студентів-першокурсників в умовах війни в Україні. Результати дослідження засвідчили, що прояви тривоги спостерігаються у 60 % учасників дослідження, у 22% студентів спостерігаються прояви депресії (від легкого до помірного ступеня).
Посилання
Асонов Д., Хаустова О. Розвиток концепції резилієнсу в науковій літературі протягом останніх років. Психосоматична медицина та загальна практика. Т. 4. № 4. 2019. URL: http://surl.li/lbtbm (дата звернення 20.02.2026).
Грубі Т. В. Резильєнтність як запорука збереження психічного здоров’я особистості. Освіта України в умовах воєнного стану: управління, цифровізація, євроінтеграційні аспекти : зб. доп. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. Київ : ДНУ «Інститут освітньої аналітики», 2022. С. 227–229.
Лазос Г. П. Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. 2018. Т. 3. Вип. 14. С. 26–64.
Ткачишина О. Р. Вивчення психічного стану студентів в умовах сьогодення. Восьмі Ґеретівські читання: наукові статті, тези доповідей та інші матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції (27 вересня 2024 р.). Тернопіль, 2024. С. 284–288.
Ткачишина О. Р. Проблема ментального здоров’я в Україні: психологічний аналіз. Науковий журнал «Габітус». Випуск 53. Видавничий дім «Гельветика». 2023. С. 207–211.
Bertsia V., Poulou M. Resilience: Theoretical Framework and Implications for School. International Education Studies. 2023. Vol. 16. № 2. P. 1–12. DOI: https://doi.org/10.5539/ies.v16n2p1
Bonanno G. A. Loss, Trauma, and Human Resilience. Have We Underestimated the Human Capacity to Thrive After Extremely Aversive Events? American Psychologist. 2004. Vol. 59.1. Р. 20–28.
Heshmat Sh. The 8 Key Elements of Resilience. Psychology Today. 2020. URL: https://www.psychologytoday.com/us/blog/science-choice/202005/the-8-key-elements-resilience (дата звернення 20.02.2026).
Wagnild G. M., Young H. M. Development and psychometric evaluation of the Resilience Scale. Journal of Nursing Measurement. 1993. Vol. 1. Р. 165.
WHO. Mental health in emergencies (16 March 2022). URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-in-emergencies (дата звернення: 18.02.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



