ПСИХОЛОГІЧНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ У КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я

Анотація

Стаття присвячена дослідженню сутності та ролі психологічної резильєнтності особистості у контексті проблеми ментального здоров’я. Розглянуто історичні аспекти вивчення феномену резильєнтності. Проаналізовано різні наукові погляди щодо сутності поняття резильєнтності особистості, і зокрема, у контексті проблеми ментального здоров’я. На основі проведеного теоретичного аналізу наукових джерел як зарубіжних, так і вітчизняних щодо проблеми резильєнтності особистості, виділено основні компоненти у структурі психологічної резильєнтності у контексті проблеми ментального здоров’я особистості. До них відносимо захисний, адаптаційний, відновлювальний, ресурсний компоненти. Запропоновані компоненти психологічної резильєнтності дозволяють охопити усі важливі аспекти, що забезпечують підтримку та збереження ментального здоров’я особистості і показують важливу роль психологічної резильєнтності у цьому процесі. Запропоновано власне бачення щодо сутності психологічної резильєнтності особистості у контексті проблеми ментального здоров’я. Наголошується на тому, що в даному контексті психологічну резильєнтність варто розглядати як внутрішній ресурс психіки, що забезпечує її стійкість в стресових, травматичних ситуаціях та сприяє підтримці та збереженню ментального здоров’я.
Підкреслюється актуальність проблеми ментального здоров’я в умовах сьогодення України. Аналізується вплив війни на функціонування особистості, її психологічне благополуччя та ментальне здоров’я населення загалом. Стаття містить деякі результати емпіричного дослідження, яке було спрямоване на вивчення психічного стану студентів-першокурсників в умовах війни в Україні. Результати дослідження засвідчили, що прояви тривоги спостерігаються у 60 % учасників дослідження, у 22% студентів спостерігаються прояви депресії (від легкого до помірного ступеня).