СТРАХ ТА ОБУРЕННЯ ЯК ЧИННИКИ ПОШИРЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-1-31

Ключові слова:

високоактиваційні емоції, маніпулятивні повідомлення, дезінформація, віральність контенту, інфодемія, критичне мислення, психологічна інокуляція, онлайн-поведінка, когнітивна безпека

Анотація

У статті досліджено роль страху й обурення як високоактиваційних емоцій у механізмах поширення маніпулятивних повідомлень у цифровому середовищі. Робота виходить із припущення, що емоційна віральність не є побічним ефектом дезінформації, а виступає її структурною умовою, підсиленою алгоритмічною логікою платформ. Мета – обґрунтувати, яким чином страх і обурення у поєднанні з архітектурою цифрових платформ підвищують імовірність поширення маніпулятивного контенту, та визначити практичні підходи до протидії емоційно зарядженим інформаційним впливам. Дослідження виконано в межах теоретико-емпіричного синтезу з використанням концептуального аналізу сучасних психологічних і медіадосліджень, порівняльно-типологічного підходу для розмежування функціональних конфігурацій страху й обурення, а також аналізу вторинних емпіричних даних (метааналізи страхових апеляцій, експериментальні дослідження морального обурення, дані щодо мережевої динаміки поширення новин). Застосовано елементи кейс-аналізу для конкретизації практичних інтервенцій у сфері інформаційної гігієни і цифрової комунікації. Показано, що страх та обурення формують різні когнітивно-поведінкові сценарії: перший активує логіку загрози і терміновості, другий – логіку морального порушення і покарання. Установлено, що комбінація цих емоцій підвищує залученість, скорочує фазу рефлексивної перевірки інформації і посилює соціальне сигналювання в мережі. Обґрунтовано, що алгоритмічні механізми платформ (метрики взаємодії, швидкість поширення, пріоритизація реакцій) структурно підсилюють саме емоційно насичений контент. Розроблено практичні рекомендації, орієнтовані не лише на спростування хибних тверджень, а й на нейтралізацію емоційних тригерів: використання інокуляційних стратегій (prebunking), поєднання апеляції до ризику з підвищенням відчуття ефективності, формування паузи між емоційним імпульсом і дією поширення. Результати дослідження можуть бути корисними для фахівців у сфері психології, медіаосвіти і когнітивної безпеки, для розробників комунікаційних стратегій у публічному секторі, журналістів, модераторів цифрових платформ, а також для освітніх програм, спрямованих на розвиток медіаграмотності і стійкості до маніпулятивного впливу.

Посилання

Pew Research Center. Social Media and News Fact Sheet. Washington, D.C: Pew Research Center, 25 Sep 2025. URL: https://www.pewresearch.org/journalism/fact-sheet/social-media-and-news-fact-sheet/

Vosoughi S., Roy D., Aral S. The spread of true and false news online. Science. Vol. 359, Issue 6380, p. 1146–1151, 2018. DOI: https://doi.org/10.1126/science.aap9559

World Health Organization (WHO). Health topics: Infodemic. Geneva. 2025. URL: https://www.who.int/health-topics/infodemic#tab=tab_1

McLoughlin K. L., Brady W. J., Goolsbee A., Kaiser B., Klonick K., Crockett M. J. Misinformation exploits outrage to spread online. Science. 2024. Vol. 386, No. 6725. P. 991–996. DOI: https://doi.org/10.1126/science.adl2829

Tannenbaum M. B., Hepler J., Zimmerman R. S., Saul L., Jacobs S., Wilson K., Albarracin D. Appealing to fear: a meta-analysis of fear appeal effectiveness and theories. Psychological Bulletin. 2015. Vol. 141, No. 6. P. 1178–1204. DOI: https://doi.org/10.1037/a0039729

Witte K., Allen M. A meta-analysis of fear appeals: implications for effective public health campaigns. Health Education & Behavior. 2000. Vol. 27, No. 5. P. 591–615. DOI: https://doi.org/10.1177/109019810002700506

Freiling I., Krause N. M., Scheufele D. A., Brossard D. Believing and sharing misinformation, fact-checks, and accurate information on social media: the role of anxiety during COVID-19. New Media & Society. 2023. Vol. 25, No. 1. P. 141–162. DOI: https://doi.org/10.1177/14614448211011451

Guo F., Zhou A., Zhang X., Xu X., Liu X. Fighting rumors to fight COVID-19: investigating rumor belief and sharing on social media during the pandemic. Computers in Human Behavior. 2022. Vol. 139. Art. 107521. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2022.107521

Ecker U. K. H., Lewandowsky S., Cook J., Schmid P., Fazio L. K., Brashier N., Kendeou P., Vraga E. K., Amazeen M. A. The psychological drivers of misinformation belief and its resistance to correction. Nature Reviews Psychology. 2022. Vol. 1. P. 13–29. DOI: https://doi.org/10.1038/s44159-021-00006-y

Berger J., Milkman K. L. Emotion and Virality: What Makes Online Content Go Viral? Insights / Vol. 5, No. 1, 2013, pp. 18–23. DOI: https://doi.org/10.2478/gfkmir-2014-0022

Gabielkov M., Ramachandran A., Chaintreau A., Legout A. Social clicks: what and who gets read on Twitter? Proceedings of the 2016 ACM SIGMETRICS International Conference on Measurement and Modeling of Computer Systems. 2016. DOI: https://doi.org/10.1145/2896377.2901462

The Guardian. Arsonists attack phone mast serving NHS Nightingale hospital. 2020. URL: https://www.theguardian.com/technology/2020/apr/14/arsonists-attack-phone-mast-serving-nhs-nightingale-hospita

Ahmed W., Vidal-Alaball J., Downing J., López Seguí F. COVID-19 and the 5G conspiracy theory: social network analysis of Twitter data. Journal of Medical Internet Research. 2020. Vol. 22, No. 5. Art. e19458. DOI: https://doi.org/10.2196/19458

Northwestern University News. Misinformation exploits outrage to spread online, new Northwestern study suggests. 2024. URL: https://news.northwestern.edu/stories/2024/11/misinformation-exploits-outrage-to-spread-online-new-northwestern-study-suggests

Roozenbeek J., van der Linden S. Fake news game confers psychological resistance against online misinformation. Palgrave Communications. 2019. Vol. 5. Art. 65. DOI: https://doi.org/10.1057/s41599-019-0279-9

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-13