ФЕНОМЕН МЕДІАГІГІЄНИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У статті проаналізовано поняття медіагігієни та її роль у захисті когнітивної сфери людини. З’ясовано, що лише близько 18 % українців систематично перевіряють отриману інформацію, тому в умовах гібридної війни поширюються фейки та теорії змови. Поняття «медіаграмотність» (аналіз і критичне мислення) і «медіагігієна» (поведінкові практики безпечного споживання контенту) чітко розділено; медіагігієна визначається як необхідна передумова когнітивної безпеки. Проаналізовано такі загрози для когнітивної сфери: потоки недостовірних повідомлень, алгоритми, що експлуатують увагу користувачів, «інформаційний шум», що спричиняє стрес і зниження когнітивної гнучкості. Відзначено, що хронічний медіастрес підвищує рівень кортизолу та маркерів запалення, а також погіршує самоконтроль. Наголошено на тому, що для подолання цих загроз потрібна не лише медіаграмотність, але й регулярні практики медіагігієни і розвиток метакогнітивних навичок. Головними результатами роботи є виокремлення таких трьох взаємопов’язаних механізмів медіагігієнічної саморегуляції: (1) свідома фільтрація і критична оцінка: вибір авторитетних джерел, перевірка фактів, відділення фактів від пропаганди, що допомагає зберегти спільну когнітивну основу і зменшує проникнення дезінформації; (2) контроль інтенсивності й емоційного навантаження: обмеження часу в соцмережах, уникнення безперервного новинного потоку, самоконтроль емоцій; (3) розвиток метакогнітивної рефлексії і стійкості до маніпуляцій: тренінги з метакогнітивних навичок, емоційного інтелекту і культури дискусії сприяють розпізнаванню маніпулятивних впливів і зміцнюють особистісну автономію. Доведено, що медіагігієна постає не як сукупність разових правил, а як система регулярних практик, що поєднують критичне мислення з контролем медіаспоживання. Результати дослідження є корисними для науковців у галузі психології та медіадосліджень, викладачів та розробників освітніх програм з медіаграмотності, а також для практичних психологів, педагогів і фахівців з інформаційної та когнітивної безпеки.