ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ СТАНОВЛЕННЯ ЛІНГВІСТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕРЕКЛАДАЧА
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2024-2-5Ключові слова:
лінгвістичне мислення, абстрактність лінгвістичного мислення, унікальність і оригінальність лінгвістичного мислення, інтелектуальні особливості, лінгвістичне знання, аналітичне лінгвістичне мисленняАнотація
Урахувавши різноманітні підходи щодо розуміння структури, функцій та особливостей становлення лінгвістичного мислення майбутнього перекладача, ми зробили висновок, що лінгвістичне мислення є певним особливим новоутворенням особистості, яке утворюється у здобувачів вищої освіти з урахуванням ними структурних змістових компонентів іноземної елементів іноземної мови, яка вивчається у процесі аналізу особливостей мовленнєвих структур, їхніх взаємозв’язків, розуміння специфіки фонетичних, лексичних, граматичних та стилістичних особливостей іноземної мови, яка вивчається. Перекладач з високим рівнем сформованості лінгвістичного мислення буде обов’язково мати досить високий рівень сформованості мисленнєвих операцій, буде характеризуватися актуалізацією позитивної мотивації щодо процесу опанування, набуття лінгвістичних знань, умінь і навичок, а також творчим, креативним ставленням до процесу оволодіння нерідною, іноземною мовою. Відповідно до сформульованого нами визначення поняття «лінгвістичне мислення майбутнього перекладача», ми вважаємо, що його структура буде складатися із таких компонентів: високий рівень вмінь здобувачів вищої освіти набувати лінгвістичні знання; високий рівень набутих умінь здійснювати загальномисленнєві, аналітичні та конкретні лінгвістичні операції; високий рівень опанування специфічними фонетичними, граматичними, лексичними та стилістичними особливостями нерідної, іноземної мови, яка вивчається; сформованість чітких уявлень щодо парадигматики, синтагматики та структури іноземної мови, яка вивчається; сформоване усвідомлене, зацікавлене ставлення до самого процесу опанування іноземної мови; творчий, креативний підхід до виконання навчальних лінгвістичних завдань, розв’язання лінгвістичних задач у процесі оволодіння прийомами здійснення успішної перекладацької діяльності. Ми вважаємо, що на успішність перекладацької діяльності суттєвою мірою впливають особливості становлення лінгвістичного мислення фахівця, такі як: спрямованість лінгвістичного мислення на пошук та розв’язання лінгвістичних перекладацьких задач; комплексність та проблематичність мисленнєвого процесу, що зумовлюється великою складністю та різноманітністю, розкиданістю перекладацьких цілей та засобів їхнього досягнення; абстрактність лінгвістичного мислення, що дозволяє розглядати продукт перекладацької діяльності в абстрактному, загальному вигляді; унікальність та оригінальність лінгвістичного мислення, зумовлені новизною інформації та унікальним спрямуванням творчого процесу; критичність лінгвістичного мислення, що дозволяє перекладачеві критично ставитися до продукту перекладацької діяльності; самостійність лінгвістичного мислення, яка великою мірою залежить від професійної майстерності перекладача; високий рівень сформованості інтелектуальних особливостей, що впливають на опанування, засвоєння та розвиток вміння застосування лінгвістичних знань, умінь і навичок; швидкість лінгвістичного мислення; аналітичність лінгвістичного мислення; вміння адекватно зрозуміти інформацію, високий рівень творчої уяви, сформованість вербального та невербального інтелекту, мовленнєва швидкість.
Посилання
Alexandrov A. A., Boricheva D. O., Pulvermüller F., Shtyrov Y. Strength of word-specific neural memory traces assessed electrophysiologically. PLoS ONE. 2011. P. 2–29. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0022999.
Aleksandrov A. A., Memetova K. S., Stankevich L. N. Referent’s Lexical Frequency Predicts Mismatch Negativity Responses to New Words Following Semantic Training. Journal of Psycholinguistic Research. Vol. 49. 2020. P. 187–198. URL: https://doi.org/10.1007/s10936-019-09678-3.
Arbuthnott K., Frank J. Executive control in set switching: Residual switch cost and task-set inhibition. Canadian Journal of Experimental Psychology. Vol. 54. 2000. P. 33–41. URL: https://doi.org/10.1037/h0087328.
Batel E. Context Effect on L2 Word Recognition: Visual Versus Auditory Modalities. Journal of Psycholinguist Research. 2020. Vol. 49. P. 223–245. URL: https://doi.org/10.1007/s10936-019-09683-6.
Bates D., Maechler M., Bolker B., Walker S. lme4: Linear mixed-effects models using Eigen and S4. Journal of Package Version. Vol. 1(7). 2014. P. 1–23.
Beauvillain C. Morphological structure in visual word recognition: Evidence from prefixed and suffixed words. Language and Cognitive Processes. Vol. 9(3). 1994. P. 317–339.
Blagovechtchenski E., Gnedykh D., Kurmakaeva D., Mkrtychian N., Kostromina S., Shtyrov Y. Transcranial direct current stimulation (tDCS) of Wernicke’s and Broca’s areas in studies of language learning and word acquisition. Journal of Visualized Experiments. 2019. P. 37–59. URL: https://doi.org/10.3791/59159.
Mykhalchuk N., Bihunova S. The verbalization of the concept of “fear” in English and Ukrainian phraseological units. Cognitive Studies | Études cognitives. Варшава (Польща), 2019. С. 11. URL: https://doi.org/10.11649/cs.2043.
Mykhalchuk N., Ivashkevych Er. Psycholinguistic Characteristics of Secondary Predication in Determining the Construction of a Peculiar Picture of the World of a Reader. Psycholinguistics. Переяслав-Хмельницький, 2019. Вип. 25(1). С. 215–231. URL: https://doi.10.31470/2309-1797-2019-25-1-215-231.
Михальчук Н., Онуфрієва Л. Психологічний аналіз різних типів дискурсу. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». Кам’янець-Подільський, 2020. Вип. 50. С. 188–210. URL: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.188-210.