ОСОБИСТІСНО-КОГНІТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ У РІЗНІ ПЕРІОДИ ДОРОСЛОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-4-12Ключові слова:
особистість, поліцейські, професійне спілкування, соціальний інтелект, емоційний інтелект, толерантність до невизначеностіАнотація
У статті розглядається роль соціального та емоційного інтелекту, а також толерантності до невизначеності як ключових психологічних чинників, що забезпечують релевантне та професійно ефективне спілкування працівників поліції в умовах сучасних викликів, зокрема під час повномасштабної війни. Наголошується, що службова діяльність поліцейських пов’язана з постійною взаємодією з різними категоріями громадян, високою динамічністю подій, ризиком і нестачею інформації, що потребує здатності швидко адаптуватися, регулювати емоційні реакції та вибудовувати конструктивні комунікативні стратегії. Емоційний інтелект забезпечує усвідомлення і керування власними емоціями, тоді як соціальний інтелект дозволяє розуміти наміри та поведінку інших людей, формувати ефективні міжособистісні зв’язки і прогнозувати розвиток ситуації взаємодії. Толерантність до невизначеності представлена як важливий психологічний ресурс, що підтримує стійкість, зваженість рішень і здатність діяти продуктивно в неоднозначних умовах. Емпірична частина дослідження проведена на вибірці з 70 поліцейських віком 27–45 років із поділом на дві вікові групи. Застосовано методики оцінювання емоційного інтелекту Люсина, соціального інтелекту Дж. Гілфорда та шкалу толерантності до невизначеності Д. МакЛейна. У дослідженні встановлено, що соціальний та емоційний інтелект є ключовими психологічними детермінантами адаптивності поліцейських до професійної невизначеності та визначають характер їхньої комунікативної поведінки. Показано, що у віковій групі 27–35 років ці компоненти інтелекту пов’язані з гнучкістю мислення, здатністю оперативно реагувати на змінні умови і підтримувати продуктивну взаємодію в ситуаціях ризику. Натомість у групі 40–45 років провідну роль відіграють більш структуровані, зумовлені досвідом комунікативні стратегії, зорієнтовані на стабільність, самоконтроль та обережне ставлення до невизначеності. Отримані результати свідчать, що розвиток соціального й емоційного інтелекту в поєднанні з толерантністю до невизначеності є важливим для підвищення якості професійного спілкування поліцейських, забезпечення їх психологічної стійкості та ефективності службової діяльності.
Посилання
Дзюба Т.М., Коваленко О.Г. Психологія дорослості з основами геронтопсихології : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Полтава, 2013. 172 с.
Діагностика соціального інтелекту (тест Дж. Гілфорда і М. Саллівена). Загальна психологія : курс лекцій : Т. 2. / П.А. Козляковський. Миколаїв : Миколаївський держ. гуманітарний ун-т ім. Петра Могили, 2004. С. 204–233.
Яцюк М. Емоційний інтелект особистості (на хвилі Нової української школи) : навчально-методичний посібник. Вінниця : Вид-во «Діло», 2019. 105 с.
Козубенко І.В. Комунікативна складова професійної діяльності поліцейського. Юридична психологія: наук. журн. / редкол. : Ю.М. Чорноус (голов. ред.) та. ін. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2022. № 2(31). С. 122–129. DOI: https://doi.org/10.33270/03223102.122.
Макарова О.П. Формування професійного спілкування поліцейських на етапі фахової підготовки. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 2. Т. 2. С. 29–33.
Матеюк О., Вольська Р. Емоційний інтелект поліцейського: зміст поняття, його структура, види та моделі. Psychology Travelogs. 2023. № 4). С. 208–220. DOI: https://doi.org/10.31891/PT-2023-4-22.
Никифорова О. Дослідження коригуючого впливу навчання на професійні важливі якості поліцейських. Наукове забезпечення технологічного прогресу XXI сторіччя. 2020. Т. 4. С. 23–25. DOI: https://doi.org/10.36074/01.05.2020.v4.05.
Резнік К. Діагностика соціального та емоційного інтелекту у поліцейських з різною мірою психологічної розумності. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2022. Випуск 15. С. 95–101. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2023.15.12.
Allport G. W. Pattern and growth in personality. New York: Holt Rinehart and Winston. 1961.
Bar-On R. The Bar-On model of emotional intelligence: A valid, robust and applicable EI model. Organisations and People. 2007. Vol.14 (2). р. 27–34.
McLain D. L. «The Mstat-I: A new measure of аn individual's tolerance for ambiguity», Educational and Psychological Measurement, Vol. 53(1), 1993. р. 183–189. DOI: https://doi.org/10.1177/0013164493053001020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




