ПСИХОСОМАТИЧНЕ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПСИХОДІАГНОСТИЧНИЙ, ПСИХІАТРИЧНИЙ І ПСИХОКОРЕКЦІЙНИЙ ВИМІРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-3-9Ключові слова:
психосоматичне здоров’я, глобальні виклики, психодіагностика, психіатрична допомога, психокорекція, посттравматичний стресовий розлад, психологічна стійкість, практичний психологАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми психосоматичного здоров’я особистості в умовах повномасштабної війни, вимушеної міграції, економічної нестабільності, інформаційного перевантаження та віддалених наслідків пандемії COVID-19. Показано, що тривала дія хронічних стресогенних чинників порушує взаємозв’язок психічних і соматичних процесів, зумовлюючи зростання поширеності функціональних, конверсійних і психогенно зумовлених соматичних розладів серед різних вікових і соціальних груп населення України. Обґрунтовано доцільність розгляду психосоматичного здоров’я особистості як цілісного феномена в трьох взаємопов’язаних вимірах: психодіагностичному, психіатричному та психокорекційному. У межах психодіагностичного виміру проаналізовано можливості й обмеження наявного психодіагностичного інструментарію для виявлення алекситимії, дезадаптивних копінг-стратегій і ранніх ознак психосоматичного неблагополуччя, зокрема, у діяльності практичних психологів. Психіатричний вимір розкрито через аналіз клінічних досліджень психосоматичних наслідків воєнної психотравми у військовослужбовців, цивільного населення, дітей і підлітків; обґрунтовано необхідність міждисциплінарної взаємодії психолога та лікаря-психіатра, розмежування компетенцій і своєчасного маршрутування осіб групи ризику. У межах психокорекційного виміру систематизовано підходи до відновлення психосоматичної рівноваги особистості – тілесно орієнтовані, когнітивно-поведінкові, ресурсні та психоедукаційні техніки, а також обґрунтовано роль курсів підвищення кваліфікації практичних психологів у формуванні їхньої готовності до надання комплексної психологічної підтримки. Зроблено висновок про необхідність інтегративної моделі психологічного супроводу психосоматичного здоров’я особистості, яка поєднує діагностичний, клінічний і корекційний складники. Матеріали статті можуть бути використані в практичній діяльності психологів, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Посилання
Бочелюк В. Й., Панов М. С., Спицька Л. В. Психосоматичні розлади: сучасний стан проблеми. Перспективи та інновації науки. 2022. № 7(12). С. 542–552.
Кернберг О. Тяжкі розлади особистості. Психотерапевтичні стратегії / пер. з англ. Київ : Видавництво Ростислава Бурлаки, 2025. 568 с.
Коляденко Н. В., Бачуріна Н. О., Живаго Х. С., Шопша М. М., Шопша О. Л. Психосоматичні прояви військової психотравми. Клінічна та профілактична медицина. 2023. № 8. С. 30–38. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.8.2023.03.
Максименко С. Д., Руденко Я. В., Кушнєрьова А. М., Невмержицький В. М. Психічне здоров’я особистості : підручник для вищих навчальних закладів. Київ : Людмила, 2021. 438 с.
Маркова М. В., Бєлоусова О. Ю., Алієва Т. А., Піонтковська О. В., Марков А. Р., Косенко К. А. Психосоматичні кореляти дистресу війни у дітей та підлітків. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2025. Т. 12, № 4(30). С. 472–489. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2025-30-04.
Перетятько Л. Г., Тесленко М. М. Психосоматичні розлади: сучасний стан проблеми. Актуальні питання сучасної психології : збірник наук. праць. Рига : Baltija Publishing, 2023.
Черненко І. О. Комплексний ПТСР: аналіз психотравмувальних факторів та їхні наслідки для військовослужбовців. Здоров’я України. 2024. URL: https://health-ua.com (дата звернення: 10.07.2026).
Constitution of the World Health Organization. Geneva : WHO, 1946 (зі змінами).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



