АЛЬТЕРНАТИВНА АВТОРСЬКА ПОЧАТКОВА ОСВІТА В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА ТА ДОСЯГНЕННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Автор(и)

  • О. О. Красовська ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» https://orcid.org/0000-0002-1394-1374
  • Н. М. Міськова ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» https://orcid.org/0000-0002-2809-2459
  • О. А. Хом’як ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» https://orcid.org/0000-0001-9573-9040

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-1-10

Ключові слова:

альтернативні авторські школи в Україні, початкова освіта, інноваційні освітні програми

Анотація

У статті наведено особливості використання альтернативних авторських педагогічних технологій і методичних систем в освітній практиці в Україні. Особливу увагу акцентовано на тому, що альтернативна освіта має на меті і прагне результату, з одного боку, розвитку самосвідомості особистості, самостійності, особистісної автономії, індивідуальності, здатності до вільної творчої активності, а з іншого – не тільки залучення до системи колективних цінностей, але й інтегрування в різні соціальні спільноти. Концепції і практична діяльність авторських шкіл зазвичай істотно відрізняються від традиційної практики шкіл та часто будуються на протиставленні цій практиці, її критиці й доведенні переваг нових підходів. Варто підкреслити, що позиція авторів щодо вивчення авторської школи як середовища освітнього інноваційного потенціалу поєднує історико-педагогічне дослідження й еволюційні підходи, пояснюючи закономірності трансформації авторської школи в якісно нову форму. Автори дійшли висновків, що кожному типу альтернативного навчального закладу початкової освіти властива творча організація освітнього процесу; нетипові програми, засоби та методики; норми й закони, культивовані у співтоваристві; психологічний клімат і власне сама оригінальна модель освітнього закладу зі своєю концепцією і філософією. Узагальнюючи результати дослідження, можемо виділити етапи становлення й розвитку альтернативних авторських шкіл в Україні. Перспективи подальших досліджень окресленої науково-педагогічної проблеми вбачаємо у вивченні та поширенні актуального досвіду діяльності альтернативних авторських шкіл і методичних систем України та країн Європейського Союзу.

Посилання

Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. 376 с.

Гудовсек О. А. Авторські інноваційні технології початкової школи. Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. Випуск 6 (72). 2013. С. 122-125.

Гузик М. Утвердження авторської школи-комплексу. Педагогічна газета. 1999. № 10. С. 4–5.

Державний стандарт базової середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти». URL: https://cutt.ly/UGS9H2J.

Держслужба якості освіти дозволила викладати за 8 нетиповими освітніми програмами. URL: https://nus.org.ua/ 2018/05/24/derzhsluzhba-yakosti-osvity-dozvolyla-vykladaty-za-8-netypovymy-osvitnimy-programamy/.

Заболотна О. Альтернативна освіта як предмет наукового дискурсу у вітчизняному та зарубіжному науковому просторі. Порівняльно-педагогічні студії. 2009. № 1. С. 31–37.

Енциклопедія освіти / Академія пед. наук України [головний ред. В. К. Кремінь]. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

Кравець І. Л. Альтернатива як педагогічне поняття. Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. Випуск 3 (75). 2014. С. 190–194.

Мельник І., Семенюк М. Система цільового середовища за В. Сухомлинським. Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. Вип. 132. Черкаси, 2008. С. 96–101.

Побірченко Н. Змістовий аспект поняття «авторська школа». Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Серія: Педагогічні науки. Вип. 36. Житомир, 2007. С. 33–37.

Сметанський М. І. Сутнісні характеристики альтернативи як педагогічного поняття. Педагогіка і психологія. 2012. № 1. С. 22–29.

Milerski B., Sliwerski B. Pedagogika. Leksykon PWN. Warszawa : Wyd. Naukowe PWN, 2000. 284 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-28