ІНТЕГРАЦІЯ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В МУЛЬТИПРОФЕСІЙНІ КОМАНДИ ІНКЛЮЗИВНИХ ШКІЛ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА РОЛЬОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність диверсифікації супровідних інфраструктур в інклюзивній освіті на підставі аналізу зарубіжного досвіду інтеграції фахівців соціальної роботи в мультипрофесійні команди (MПК). Метою дослідження є теоретичне осмислення та емпірична верифікація функціональних ролей, сфер компетенцій та бар’єрів взаємодії соціальних педагогів, які залучаються до безпосереднього урочного процесу в умовах інклюзії. Структуровано диференційовані режими професійної взаємодії, яка охоплює рівні інформаційного обміну, функціонального розподілу праці під час реалізації ІПР та спільного проєктування як вищого ступеня інтеграції фахівців на засадах консенсусного узгодження професійних парадигм і солідарної відповідальності. Виявлено формування гібридного професійного профайлу фахівців MПК, що функціонує на перетині соціально-педагогічної та спеціально-освітньої парадигм. Доведено, що покладання на соціальних працівників нетипових дидактичних, оцінювальних та діагностичних функцій безпосередньо в урочному просторі зумовлює виникнення явища рольової дифузії та амбівалентності професійної ідентичності. Проведеним компаративним аналізом сфер професійної відповідальності спеціальних педагогів і шкільних соціальних працівників експліковано комплекс їхніх конвергентних та дивергентних ознак за такими детермінантами, як концептуальний статус інституцій підтримки, телеологічна спрямованість, парадигмальні засади консультативної функції, організаційний вектор інтервенції, диференціація об’єктно-цільового фокуса, а також функціональна специфіка діагностики та оцінювання. Зазначено, що кадровий склад досліджуваних мультипрофесійних команд формується за рахунок фахівців суміжних освітньо-педагогічних груп з вищою університетською освітою у сферах соціальної, загальної та корекційної педагогіки або соціальної роботи, сертифікованих вихователів. Акцентовано на тому, що досліджувані напрями професійної підготовки фахівців характеризуються високим рівнем неоднорідності, оскільки акумулюють базові детермінанти шкільної соціальної роботи (мережеву взаємодію та партисипацію батьків) і канонічні елементи спеціальної педагогіки (діагностико-моніторингову діяльність, стратегування інтервенцій та персоналізований супровід) за умови імперативної вимоги щодо їхньої безпосередньої інтеграції в навчальний простір.