ВЗАЄМОДІЯ АФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ МОЗКУ ТА РОБОЧОЇ ПАМ’ЯТІ В ПРОЦЕСІ ШВИДКОГО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-3-11

Ключові слова:

когнітивний контроль, емоційна активація, процеси уваги, когнітивна гнучкість, оцінювання стимулів, швидкість і точність рішень, виконавчі функції, прийняття рішень

Анотація

Взаємодія афективної системи мозку та робочої пам’яті в процесі швидкого прийняття рішень є актуальним напрямом сучасної психології, оскільки саме поєднання емоційних і когнітивних механізмів визначає здатність людини ефективно діяти в умовах обмеження часу. Зростання темпу життя, ускладнення комунікаційного середовища та збільшення кількості ситуацій, що потребують негайної реакції, актуалізують питання про те, яким чином емоційні стани впливають на обсяг, стабільність і продуктивність робочої пам’яті. Розуміння цих механізмів дає змогу поглибити уявлення про природу швидких рішень і їхню залежність від балансу між афективними та виконавчими процесами. Метою статті є узагальнення підходів до вивчення взаємодії афективної системи й робочої пам’яті й визначення особливостей їхнього впливу на процес швидкого прийняття рішень. У дослідженні використано методи аналізу, узагальнення наукових досліджень, порівняння різних концепцій, а також структурно-функціональний підхід до розгляду взаємозв’язків між емоційними процесами та компонентами робочої пам’яті. Аналіз наукових джерел показав, що афективна система суттєво впливає на роботу механізмів уваги й попереднє оброблення інформації, що створює підґрунтя для подальшого залучення ресурсів робочої пам’яті. Емоційна активація може прискорювати сенсомоторні реакції та сприяти ефективнішому прийняттю рішень у простих або рутинних ситуаціях, однак надмірна інтенсивність афективної активації здатна порушувати когнітивну стабільність, обмежувати ресурси робочої пам’яті й знижувати точність виконання когнітивних завдань. Окрім того, виокремлено ключові чинники, що визначають характер взаємодії афекту та робочої пам’яті, а також описано їхній вплив на динаміку швидких рішень. Установлено, що процес швидкого прийняття рішень формується внаслідок взаємодії афективної активації та когнітивного контролю, а їхній баланс визначає ефективність реакції. Емоційні стани виконують подвійну роль: вони можуть мобілізувати увагу та підвищувати оперативність дій, але водночас за умов надмірного когнітивного навантаження здатні знижувати точність прийняття рішень. Окреслені положення сприяють глибшому розумінню взаємозв’язків між емоційними та когнітивними процесами й відкривають перспективи для подальших досліджень у сфері психології прийняття рішень.

Посилання

Гура Г. Психологічні механізми прийняття управлінських рішень: раціональність чи інтуїція. Вчені записки Університету «КРОК». 2022. № 4 (68). С. 123–131. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-68-123-131.

Гриньова Н. Роль емоційного інтелекту в особистісній регуляції рішень і дій керівника як лідера. Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 2 (66). С. 37–42. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-66-2-37-42.

Гуменюк О. Г., Миросліп О. В. Роль пам’яті у формуванні особистості: когнітивні та емоційні аспекти. Global trends in science and education: the 3 rd International scientific and practical conference (Kyiv, April 7-9, 2025). Kyiv, 2025. Р. 638–641. URL: https://osau.edu.ua/wp-content/uploads/2025/04/GLOBAL-TRENDS-IN-SCIENCE-AND-EDUCATION-7-9.04.25.pdf#page=638 (дата звернення: 20.11.2025).

Ковальчук З. Я., Заверуха O. Я. Психологічні особливості розвитку емоційної стійкості та резильєнтності: вікові аспекти феномену. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2024. № 2. С. 37–44. DOI: https://doi.org/10.32782/2311-8458/2024-2-5.

Лялюк Ю. Р. Теоретичний аналіз основних підходів до вивчення емоційної стійкості особистості. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія «Психологічн»). 2023. № 1. С. 70–77. DOI: https://doi.org/10.32782/2311-8458/2023-1-10.

Майданенко С. Прийняття рішень поліцейськими у кризових ситуаціях: психологічний аспект. Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ. 2025. № 1. С. 235–240. DOI: https://doi.org/10.32782/2078-3566-2025-1-30.

Мрака Н. М., Піцикевич В. В., Гнатишин Б. О., Кочін І. С., Михайлов Т. С., Ленько Н. В., Беззубий О. В. Психологічні фактори прийняття управлінських рішень в умовах стресу. Академічні візії. 2024. № 30. С. 1–8. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.12516821.

Навроцький В. Цінності, оцінки й емоції в обґрунтуванні прийняття рішень. Актуальні проблеми духовності. 2023. № 24. С. 249–259. DOI: https://doi.org/10.31812/apm.7686.

Некрасова Н. О., Скобенко М. В. Патофізіологічні особливості механізмів когнітивної функції та їх взаємозв’язки з емоційним станом у студентів медичного університету. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2023. № 22. С. 30–35. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2023-22-04.

Петровська І. Психологічні концепції процесу прийняття рішень. Вісник Львівського університету. 2021. № 9. С. 196–201. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2021.9.25.

Теліпко Н. О. Психологічний аспект дослідження інтуїції у процесі ухвалення рішень. Психологія та соціальна робота. 2024. № 1. С. 284-292. DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2024.1.26.

Honcharova Y. Memory Herbarism Through the Prism of Theory: Artistic Strategies of J. Barth, D. Heller, S. Dixon. Primedia eLaunch LLC, 2024. P. 192–211. DOI: https://doi.org/10.36074/ikitp.monograph-2024.06.

Smorshchok M. The role of injection correction in psychological rehabilitation of persons with congenital or acquired aesthetic disorders. Перспективи та інновації науки. 2025. № 8 (54). P. 1986–1999. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-8(54)-1986-1999.

Stetsenko T. Application of artificial intelligence to predict patient response to injectable fillers. Перспективи та інновації науки. 2025. № 7 (53). P. 1782–1793. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-7(53)-1782-1793.

Tkachenko D. Comparison of the dynamics of resource restoration in rational and intuitive personality types during multigenre therapy. Наукові перспективи. 2025. № 8 (62). P. 1141–1155. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-8(62)-1141-1155.

Xie W., Lu Sing J. C., Martinez-Flores A., Zhang W. Induced negative arousal modulates the speed of visual working memory consolidation. Emotion. 2022. № 22 (1). Р. 179–197. DOI: https://doi.org/10.1037/emo0001059.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-14