ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З ФАХОВИХ МЕТОДИК

Анотація

У статті розкрито проблему формування академічної доброчесності майбутніх учителів початкових класів у процесі підготовки до практичних і семінарських занять із фахових методик. Уточнено співвідношення понять «академічна чесність» та «академічна доброчесність»: перше витлумачено як одну з фундаментальних цінностей академічної спільноти, друге ‒ як нормативно закріплену в статті 42 Закону України «Про освіту» сукупність етичних принципів і визначених законом правил. Проаналізовано основні виклики, що постають перед академічною спільнотою: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, а також неправомірне використання генеративного штучного інтелекту. Обґрунтовано, що формування академічної доброчесності є не лише регуляторним, а передусім дидактичним завданням, яке доцільно розв’язувати в межах конкретних освітніх компонентів, а не тільки засобами загальноуніверситетських нормативних документів. На основі анкетування й групових обговорень здобувачів освітньої програми «Початкова освіта» й науково-педагогічних працівників з’ясовано мотиви опрацювання додаткових навчальних матеріалів, часові витрати на «доаудиторну» підготовку, ставлення до різних форм академічної недоброчесності й рівень обізнаності щодо етичних меж застосування штучного інтелекту. Розроблено й описано методичний інструментарій формування академічної доброчесності на практичних і семінарських заняттях із методик навчання мовно-літературної, мистецької та технологічної освітніх галузей: «паспорт джерел» методичної розробки, ліцензійний паспорт дидактичного унаочнення, декларація використання штучного інтелекту, журнал внесків учасників групового проєкту, процесуальне портфоліо, взаємне рецензування за критеріальними рубриками, усний захист продукту навчальної діяльності. Окреслено проєкцію проявів академічної недоброчесності періоду навчання на майбутню професійну діяльність учителя ‒ від необ’єктивного оцінювання та фальсифікації звітної документації до порушення авторського права й загроз безпеці учнів. Визначено перспективи подальших досліджень.