SOCIAL TURBULENCE AS A FACTOR IN DESTABILIZING THE PSYCHO-EMOTIONAL STATE OF STUDENTS
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-3-1Keywords:
social turbulence, psycho-emotional state, university students, mental health, chronic stress, anxiety disorders, depression, frustration, social maladjustment, adaptation, psychological support, youthAbstract
The article examines the phenomenon of social turbulence as a multidimensional and cumulative factor influencing the psycho-emotional state of university students in the context of both global and local crises.The authors propose a comprehensive, interdisciplinary understanding of turbulence as a state of profound structural instability in society-characterized by the breakdown of norms, institutional destabilization, information overload, heightened stressogenicity, and a persistent crisis mode. Particular attention is paid to university students as a socially and psychologically vulnerable group, undergoing the phase of emerging adulthood, during which identity, value orientations, and life strategies are being actively formed.Using methods of theoretical analysis, interdisciplinary synthesis, generalization, and comparative analysis, the authors identify five key groups of psycho-emotional consequences resulting from social turbulence: chronic stress and anxiety disorders; symptoms of depression and anhedonia; existential frustration and identity disruption; impairments in social interaction; and a decline in academic performance. The article presents data from the U-Report survey (2023), which indicate that over 80% of Ukrainian students experience emotional exhaustion and high levels of anxiety, while the majority do not access professional psychological support.It is argued that social turbulence is not a temporary disturbance, but rather a new state of reality that demands systemic change in approaches to supporting the mental health of young people. A set of practical directions for psychological support of students is proposed, including the implementation of comprehensive support programs within universities, the development of digital tools, regular screening of psycho-emotional wellbeing, and the integration of mental health components into state policy and the education system.The article underscores that safeguarding the psychological resilience of student youth is a strategic priority in the post-war recovery of Ukraine.
References
Асєєва Ю. О., Возний Д. В., Волинчук Т. І. Психічне здоров’я молоді в умовах війни: результати психодіагностики та терапевтичних інтервенцій. Ментальне здоров’я. 2024. Вип. 3. С. 19–26. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-3-4.
Асєєва Ю. О., Возний Д. В., Тарасенко Н. С. Прояви посттравматичного стресового розладу серед цивільного населення півдня. Наукові перспективи. Серія «Психологія». 2024. № 11 (53). С. 1197–1207.
Кічук А. В. Деякі особливості змін у психоемоційному здоров’ї студентів та факторів, які їх обумовлюють при карантинних обмеженнях. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2020. № 3 (53). Т. 3. С. 5–18.
Лапіна Н. В. Депресивні симптоми у студентів в умовах війни. Вісник НАПН України. 2022. № 3 (2). С. 41–50.
Плахотнюк О. Ю. Психоемоційні реакції українських студентів у період воєнних дій. Науковий вісник. 2023. № 2. С. 28–34.
Пшук Н. Г. Особливості психоемоційного стану студентської молоді в умовах воєнних дій. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. 2023. Т. 18. № 1. C. 112–121. URL: http://appsychology.org.ua.
Стахова О. О., Коломієць А. М. Тривожність та її вплив на психічне здоров’я студентів. 2021. URL: http://naukam.triada.in.ua.
Antonovsky A. Health, stress and coping. San Francisco : Jossey-Bass, 1979. 278 p.
Arnett J. J. Emerging adulthood: The winding road from the late teens through the twenties. Oxford : Oxford University Press, 2004. 270 p.
Bauman Z. Liquid Modernity. Cambridge : Polity Press, 2007. 288 p.
Cao W., Fang Z., Hou G. et al. The psychological impact of the COVID-19 epidemic on college students in China. Psychiatry Research. 2020. Vol. 287. Article 112934. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112934.
Castells M. Communication Power. Oxford : Oxford University Press, 2009. 49 р. URL: https://maestriacomunicacionibero.wordpress.com/wp-content/uploads/2014/03/castells-power-in-the-network-society.pdf
Erikson E.H. Identity: Youth and Crisis. New York : W. W. Norton & Company, 1968. 336 p.
Giddens A. Runaway World: How Globalization Is Reshaping Our Lives. New York : Routledger, 2000. P. 24–37.
Leiss, William & Beck, Ulrich & Ritter, Mark & Lash, Scott & Wynne, Brian. Risk Society, Towards a New Modernity. Canadian Journal of Sociology. Cahiers canadiens de sociologie. 1995. Vol. 19. Р. 544. DOI: 10.2307/3341155.
McEwen B. S. Protective and damaging effects of stress mediators. New England Journal of Medicine. 1998. Vol. 338 (3). P. 171–179. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM199801153380307.
Rubryka (en). 51% of Ukrainian youth occasionally feel overwhelming anxiety – U-Report poll 2023. Oct. 9. URL://rubryka.com/en/2023/10/09/51-ukrayinskoyi-molodi-chas-vid-chasu-vidchuvayut-neperebornu-tryvozhnist-opytuvannya/ (access date: 06.08.2025).
Seligman M. E. P. Learned Helplessness. Annual Review of Medicine. 1975. Vol. 23. P. 407–412. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.me.23.020172.002203.
Slavich G. M., Irwin M. R. From stress to inflammation and major depressive disorder: a social signal transduction theory of depression. Psychological Bulletin. 2014. Vol. 140. № 3. P. 774–815. DOI: 10.1037/a0035302.
Toffler A. The Third Wave. New York : William Morrow and Company, 1980. 544 p.
