СОЦІАЛЬНА ТУРБУЛЕНТНІСТЬ ЯК ФАКТОР ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-3-1

Ключові слова:

соціальна турбулентність, психоемоційний стан, студентська молодь, ментальне здоров’я, хронічний стрес, тривожні розлади, депресія, фрустрація, соціальна дезадаптація, адаптація, психологічна підтримка, молодь

Анотація

У статті розглядається феномен соціальної турбулентності як багатовимірний і кумулятивний фактор впливу на психоемоційний стан студентської молоді в умовах глобальних і локальних криз.Автори пропонують комплексне міждисциплінарне осмислення турбулентності як стану глибокої структурної нестабільності в суспільстві, що супроводжується руйнуванням норм, дестабілізацією інституцій, інформаційним перевантаженням, підвищеною стресогенністю й перманентною кризовістю. Особлива увага приділяється студентству як соціально та психологічно вразливій групі, що перебуває у фазі емерджентної дорослості – періоді формування ідентичності, ціннісних орієнтирів і життєвих стратегій.Застосовуючи методи теоретичного аналізу, міждисциплінарного синтезу, узагальнення й порівняльного аналізу, автори виокремлюють п’ять ключових груп психоемоційних наслідків соціальної турбулентності: хронічний стрес і тривожні розлади; симптоми депресії та ангедонії; екзистенційну фрустрацію та порушення ідентичності; розлади соціальної взаємодії; зниження академічної успішності. Представлено дані опитування U-Report (2023), згідно з якими понад 80 % українських студентів стикаються з емоційним виснаженням і високим рівнем тривожності, при цьому більшість не користується професійною психологічною допомогою.Обґрунтовано, що соціальна турбулентність є не тимчасовим зрушенням, а новим станом реальності, який вимагає системних змін у підходах до збереження ментального здоров’я молоді.Запропоновано низку практичних напрямів психологічної підтримки студентів, а саме: упровадження комплексних програм допомоги в університетах, розвиток діджитал-інструментів, скринінг психоемоційного стану, інтеграцію ментального здоров’я в державну політику й освітню систему.Підкреслюється, що збереження психологічної стійкості студентської молоді є стратегічним завданням у післявоєнному відновленні України.

Посилання

Асєєва Ю. О., Возний Д. В., Волинчук Т. І. Психічне здоров’я молоді в умовах війни: результати психодіагностики та терапевтичних інтервенцій. Ментальне здоров’я. 2024. Вип. 3. С. 19–26. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-3-4.

Асєєва Ю. О., Возний Д. В., Тарасенко Н. С. Прояви посттравматичного стресового розладу серед цивільного населення півдня. Наукові перспективи. Серія «Психологія». 2024. № 11 (53). С. 1197–1207.

Кічук А. В. Деякі особливості змін у психоемоційному здоров’ї студентів та факторів, які їх обумовлюють при карантинних обмеженнях. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2020. № 3 (53). Т. 3. С. 5–18.

Лапіна Н. В. Депресивні симптоми у студентів в умовах війни. Вісник НАПН України. 2022. № 3 (2). С. 41–50.

Плахотнюк О. Ю. Психоемоційні реакції українських студентів у період воєнних дій. Науковий вісник. 2023. № 2. С. 28–34.

Пшук Н. Г. Особливості психоемоційного стану студентської молоді в умовах воєнних дій. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. 2023. Т. 18. № 1. C. 112–121. URL: http://appsychology.org.ua.

Стахова О. О., Коломієць А. М. Тривожність та її вплив на психічне здоров’я студентів. 2021. URL: http://naukam.triada.in.ua.

Antonovsky A. Health, stress and coping. San Francisco : Jossey-Bass, 1979. 278 p.

Arnett J. J. Emerging adulthood: The winding road from the late teens through the twenties. Oxford : Oxford University Press, 2004. 270 p.

Bauman Z. Liquid Modernity. Cambridge : Polity Press, 2007. 288 p.

Cao W., Fang Z., Hou G. et al. The psychological impact of the COVID-19 epidemic on college students in China. Psychiatry Research. 2020. Vol. 287. Article 112934. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112934.

Castells M. Communication Power. Oxford : Oxford University Press, 2009. 49 р. URL: https://maestriacomunicacionibero.wordpress.com/wp-content/uploads/2014/03/castells-power-in-the-network-society.pdf

Erikson E.H. Identity: Youth and Crisis. New York : W. W. Norton & Company, 1968. 336 p.

Giddens A. Runaway World: How Globalization Is Reshaping Our Lives. New York : Routledger, 2000. P. 24–37.

Leiss, William & Beck, Ulrich & Ritter, Mark & Lash, Scott & Wynne, Brian. Risk Society, Towards a New Modernity. Canadian Journal of Sociology. Cahiers canadiens de sociologie. 1995. Vol. 19. Р. 544. DOI: 10.2307/3341155.

McEwen B. S. Protective and damaging effects of stress mediators. New England Journal of Medicine. 1998. Vol. 338 (3). P. 171–179. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM199801153380307.

Rubryka (en). 51% of Ukrainian youth occasionally feel overwhelming anxiety – U-Report poll 2023. Oct. 9. URL://rubryka.com/en/2023/10/09/51-ukrayinskoyi-molodi-chas-vid-chasu-vidchuvayut-neperebornu-tryvozhnist-opytuvannya/ (access date: 06.08.2025).

Seligman M. E. P. Learned Helplessness. Annual Review of Medicine. 1975. Vol. 23. P. 407–412. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.me.23.020172.002203.

Slavich G. M., Irwin M. R. From stress to inflammation and major depressive disorder: a social signal transduction theory of depression. Psychological Bulletin. 2014. Vol. 140. № 3. P. 774–815. DOI: 10.1037/a0035302.

Toffler A. The Third Wave. New York : William Morrow and Company, 1980. 544 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-15