МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ARDUINO У РОЗВИТКУ ТЕХНІЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-1-12Ключові слова:
технічне мислення, Arduino, STEM-освіта, методика навчання, мікроконтролери, інженерна освітаАнотація
Сучасна освіта потребує впровадження інноваційних підходів, що сприяють формуванню у здобувачів освіти не лише теоретичних знань, а й здатності до самостійного аналізу, проєктування та розв’язання складних технічних завдань. У цьому контексті розвиток технічного мислення є важливим завданням освітнього процесу, що забезпечить формування аналітичних навичок, логічного мислення та вміння застосовувати отримані знання на практиці. Актуальність визначення методичних засад використання мікроконтролера Arduino у розвитку технічного мислення здобувачів освіти зумовлена необхідністю впровадження сучасних технологій у навчальний процес. Аналіз ефективних педагогічних методів дає змогу оцінити їхню результативність та адаптувати до освітніх потреб. Розробка рекомендацій щодо їх застосування сприяє вдосконаленню методики навчання, забезпечуючи формування практичних навичок і креативного підходу до технічних завдань.У статті розглянуто методичні засади розвитку технічного мислення здобувачів освіти шляхом розв’язання інженерних задач через експериментальну роботу з Arduino. Проаналізовано поняття технічного мислення, його роль у розвитку здібностей здобувачів освіти та педагогічні підходи до його формування. Визначено освітній потенціал платформи Arduino як інструмента для інтеграції теоретичних знань із практичним застосуванням у процесі навчання. Авторами окреслено основні методи та прийоми організації навчальної діяльності з використанням мікроконтролерів, що сприяють розвитку аналітичних, креативних і проєктних навичок здобувачів освіти. У статті наведено рекомендації щодо впровадження Arduino в освітній процес, що дає можливість підвищити якість викладання інформатики, активізувати пізнавальну діяльність здобувачів освіти і сприяти їхній професійній орієнтації. Використання цієї технології відкриває можливості формування інженерного світогляду та практичної підготовки здобувачів освіти.
Посилання
Глухов О. В., Кравчук О. О., Левченко Є. В. Вивчення властивостей мікроконтролерів і електронних систем на базі платформи Ардуіно: навч. посібник для студентів ВНЗ. Харків, 2019. 192 с. URL: https://openarchive.nure.ua/server/api/core/bitstreams/7349b613-9f68-4edf-9f1d-c35baac25c76/content?utm_source=chatgpt.com.
Крамар С., Шишкіна М. Методичні особливості використання ARDUINO на платформі TINKERCAD у середовищі неформальної освіти вчителів. Фізико-математична освіта. 2024. Вип. 39 (5). С. 27–33. URL: https://doi.org/10.31110/fmo2024.v39i5-04.
Шайда Н. П., Чернякова О. В. Психологічні особливості технічного мислення учнів спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату у сучасному контексті освіти. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 1. Т. 2. С. 173–176. URL: http://tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/1_2019/part_2/1-2_2019.pdf.
Сальник І. В., Соменко Д. В., Сірик Е. П. Використання платформи Arduino у підготовці вчителів фізики до STEM орієнтованого навчання. Інформаційні технології і засоби навчання. 2023. Том 95. № 3. С. 124–142. DOI: 10.33407/itlt.v95i3.5155.
Сокол І. М., Ченцов О. М. Модельна навчальна програма «Робототехніка. 7–9 класи (міжгалузевий інтегрований курс)». Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 10.09.2024 № 1279). 2024. 14 с. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20 serednya/Navchalni.prohramy/2024/Model.navch.prohr.5-9.klas-2024/10.09.2024/robototekhnika-7-9-kl-sokol-ta-in-10092024.pdf.
Тарара А., Сушко І. Методика формування в учнів творчого технічного потенціалу й оцінювання рівня його сформованості у процесі реалізації змісту технологічної освіти в гімназії. Проблеми сучасного підручника. 2023. Вип. 30. С. 186–202. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-30-186-202.
Кирильчук Ю., Кирильчук І. Розвиток технічного мислення старшокласників: проблемні методи навчання. Нова педагогічна думка. 2018. № 2 (94). С. 144–146.