КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості інформаційно-комунікаційної компетентності здобувачів вищої освіти. Актуальність дослідження пов’язана з потребою педагогічного оцінювання не лише технічного володіння цифровими засобами, а й самостійності, усвідомленості, результативності та відповідальності інформаційно-комунікаційної діяльності. Зосереджено увагу на розмежуванні компонентів компетентності, критеріїв її оцінювання, показників і рівневих характеристик. Досліджуване поняття розглянуто у взаємозв’язку мотиваційно-ціннісного, когнітивно-інформаційного, операційно-технологічного, комунікативно-інтерактивного та рефлексивно-оцінювального компонентів. На підставі аналізу, порівняння, систематизації, узагальнення та педагогічного моделювання запропоновано критеріально-показникову систему, зорієнтовану не на володіння окремими цифровими сервісами, а на узагальнені способи інформаційно- комунікаційної діяльності. Представлено мотиваційний, когнітивний, операційний, рефлексивно-регулятивний критерії, а також критерій цифрової взаємодії, кожен з яких конкретизовано двома показниками. Акцентовано на оцінюванні стійкості мотивації, системності знань, самостійності й доцільності цифрових дій, якості комунікації та співпраці, здатності до самоаналізу, самоконтролю й коригування діяльності. Окремий акцент зроблено на наскрізному врахуванні етичних, правових і безпекових вимог. У статті представлено комплекс діагностичних засобів, що поєднує анкетування, тестові, ситуаційні, практичні й групові завдання, аналіз цифрових продуктів, портфоліо та рефлексивних звітів. Обґрунтовано стобальну систему оцінювання та охарактеризовано низький, середній і високий рівні сформованості компетентності. Наголошено на тому, що разом з інтегральним результатом доцільно визначати індивідуальний профіль здобувача за кожним критерієм, що уможливлює виявлення компетентнісних дефіцитів і визначення напрямів подальшого цифрового та професійного розвитку. Практичне значення результатів полягає в можливості застосування запропонованої системи під час педагогічної діагностики у закладах вищої освіти.