ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНИХ РЕСУРСІВ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-2-21

Ключові слова:

особистість, ресурс, ресурсність, стрес, особистісний розвиток, діяльність, криза

Анотація

Стаття присвячена питанню психологічних ресурсів, що викликає все більше інтересу в сучасній вітчизняній і закордонній психологічній науці. Наголошується на нагальній важливості й суттєвості дослідження цих ресурсів як для теоретичних розробок, так і для практичного застосування. Проаналізовано традиційні підходи до цієї проблеми, які склалися в науковому світі. Подано теоретичний огляд певних сучасних концепцій, присвячених психологічним ресурсам, і розглянуто різні погляди на визначення та психологічне тлумачення ключової категорії. У статті узагальнено психологічний зміст терміна «психологічні ресурси» й характеристики «ресурсності особистості». Проаналізовано наукові підходи до окреслення рівнів і типів психологічних ресурсів особистості. Психологічні ресурси трактуються як своєрідна сукупність здібностей людини, котра сприяє ефективному розв’язанню конфліктів між особистістю й навколишнім середовищем, дає змогу долати негаразди, визначає напрям самореалізації особистості. Виокремлено два підходи до вивчення ресурсів: транзактний, що зосереджується на цілісності людських ресурсів і їх збагаченні, й інтегрований – зосереджений на менеджменті ресурсів і їх раціональному використанні. Наголошено на перспективності системного підходу, який розглядає ресурси як комплексну, рухливу систему, що ієрархічно структурована й має чітко визначену організацію. Проаналізовано концептуальні уявлення про глибинне значення особистісних ресурсів. Огляд наукових праць засвідчує, що науковці не дійшли спільного бачення щодо трактування цього терміна. Щоб ефективно долати складні життєві виклики, важливо розуміти природу ресурсів, тому в дослідженні розглянуто різні теоретичні перспективи їх вивчення, а також висвітлено особливості психологічних ресурсів як дієвих механізмів і можливостей для плідної самореалізації. Окреслено напрями подальших досліджень.

Посилання

Кіреєва З. О. Предиктори резильєнтності та оптимізму у осіб різного віку під час проживання пандемії SARS- СOV-2. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2022. Вип. 1. С. 5–10.

Лукомська С. О. Ресурсний підхід до подолання особистістю кризових ситуацій. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2020. № 1. С. 190–195.

Шмаргун В. М. Організація ментального досвіду та інтелектуальної компетентності особистості. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія «Психологічні науки». 2013. Вип. 114. С. 208–212.

Штепа О. С. Психологічна ресурсність як контекстуальна властивість ідентичності у філософсько-психологічному дискурсі. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2014. № 1095. Вип. 53. С. 54–59.

Штепа О. С. Аналіз та інтерпретація емпіричної багатофакторної моделі психологічної ресурсності особистості. Проблеми сучасної психології. 2015. Вип. 28. С. 670–682.

Ющенко І. М. Резилієнтність дитини в парадигмі ресурсного підходу. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія «Психологічні науки». 2015. Вип. 128. С. 302–306.

Hobfoll S. E. Conservation of resources: a new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist. 1989. Vol. 44. Iss. 3. P. 513–524.

Kun Agota, Peter Gadanecz. Workplace happiness, well-being and their relationship with psychological capital: A study of Hungarian Teachers. Current Psycholog. 2019. Р. 1–15.

Maddi S. Creating meaning through making decisions. The human quest for meaning: a handbook of psychological research and clinical applications / ed. by P. T. P. Wong, P. S. Fry. Mahwah, NJ, 1998. P. 315–330.

Masten A. S., Reed M.-G. Resilience in development. Snyder, Lopez S.J. (eds.). Handbook of positive psychology. Oxford : University Press, 2002. Р. 77–88.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-27