УТОЧНЕННЯ ПОНЯТТЯ РУТИНИ СПІЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ В ESDM
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-3-34Ключові слова:
рутина спільної активності, ESDM, операціоналізація, молярний біхевіоризм, прикладний аналіз поведінки, розлади спектра аутизму, кількісні показникиАнотація
Стаття присвячена проблемі відсутності операціоналізованого визначення рутини спільної активності (joint activity routine) як аналітичної одиниці спостереження в межах Денверської моделі раннього втручання (Early Start Denver Model, ESDM) для дітей з розладами спектра аутизму. Хоча методичні матеріали ESDM описують рутину спільної активності як послідовність чотирьох фаз – відкриття, тема, розширення, завершення, – це поняття не має формалізованих критеріїв ідентифікації та вимірювання, що обмежує його використання у дослідницьких дизайнах і стандартизації процедур оцінювання раннього втручання. Метою статті є уточнення операціонального визначення рутини спільної активності як аналітичної одиниці в межах ESDM. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу, порівняння, узагальнення та теоретичного моделювання. Матеріалом слугували офіційні методичні матеріали ESDM, публікації в межах прикладного аналізу поведінки, зокрема три закони поведінки, що висвітлює В. Баум – розподілу, індукції та коваріації, – а також сучасні українські й зарубіжні дослідження психолого-педагогічного супроводу дітей з розладами спектра аутизму. На підставі молярного підходу до аналізу поведінки запропоновано операціональне визначення рутини як повторюваного і стабільного у часі зразка взаємодії, поведінка учасників якого перебуває у систематичних контингентних відносинах і набуває функції контекстуального стимульного контролю щодо подальших дій партнерів. Уточнено структурні компоненти рутини – «тема» та «розширення» – через поняття стимульного контролю та топографії поведінки. Розроблено систему кількісних показників (частота ініціацій і відповідей, співвідношення ініціацій між учасниками, частка розширень до повторень теми, бінарні показники вибору), що фіксуються шляхом підрахунку дискретних поведінкових подій без відеозапису чи покадрового хронометражу, що підвищує придатність підходу для дослідницьких і прикладних цілей. Окреслено обмеження запропонованої операціоналізації та напрями подальших емпіричних досліджень.
Посилання
Козак М. Ефективність психолого-педагогічного супроводу дітей з розладами аутистичного спектра в системі раннього втручання. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2025. № 49. С. 54–58. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series19.2025.49.09.
Матвєєва Н. Психолого-педагогічний супровід молодших школярів з особливими освітніми потребами: напрямки та завдання. Молодь і ринок. 2023. № 11–12 (219–220). С. 87–91. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2023.292240.
Міронова В. Психологічні механізми формування соціальної взаємодії дітей із розладами аутистичного спектра під час групових занять за Денверською моделлю раннього втручання. Вісник Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Академіка Степана Дем’янчука. Серія: Педагогіка та психологія. 2025. № 4. С. 179–193. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-4-24.
Сіпко Л., Юхименко Л., Завгородня В. Психолого-педагогічний супровід дітей з ООП в інклюзивному середовищі: сучасні підходи. Acta Paedagogica Volynienses. 2025. № 6. С. 136–145. DOI: https://doi.org/10.32782/apv/2025.6.19.
Соколова Г., Кравець Ю. Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами: організаційні та методичні аспекти. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2023. Вип. 2 (23). С. 178–195. DOI: https://doi.org/10.33189/epsn.v2i23.236.
Супрун Г., Шалабоніна С. Особливості готовності батьків і фахівців до впровадження методів «Натуралістичне втручання» та «Візуальна підтримка» для становлення соціально-емоційного розвитку дітей старшого дошкільного віку з аутизмом. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія. 2023. № 3 (59). С. 24–32. DOI: https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.3.4.
Baer D.M., Wolf M.M., Risley T.R. Some current dimensions of Applied Behavior Analysis. Journal of Applied Behavior Analysis. 1968. Vol. 1, No. 1. P. 91–97.
Baum W.M. Introduction to Molar Behavior Analysis. Mexican Journal of Behavior Analysis. 1995. Vol. 21, Special Issue on Operant Contingency. P. 7–25.
Baum W.M. Three laws of behavior: Allocation, induction, and covariance. Behavior Analysis: Research and Practice. 2018. Vol. 18, No. 3. P. 239–251. DOI: https://doi.org/10.1037/bar0000104.
Bruinsma Y., Minjarez M., Schreibman L., Stahmer A. (Eds.). Naturalistic Developmental Behavioral Interventions for Autism Spectrum Disorder. Baltimore: Paul H. Brookes Publishing Company, 2019. 464 p.
Rogers S.J., Dawson G. Early Start Denver Model for Young Autistic Children: Promoting Language, Learning, and Engagement. New York: Guilford Publications, 2025. 343 p.
Shreibman L., Dawson G., Stahmer A.C., Landa R., Rodgers S.J., McGee G.G., Kasari C., Ingersoll B., Kaiser A.P., Bruinsma Y., McNerney E., Wetherby A., Halladay A. Naturalistic Developmental Behavioral Interventions: Empirically Validated Treatments for Autism Spectrum Disorder. Journal of Autism and Developmental Disorders. 2015. Vol. 45, No. 8. P. 2411–2428. DOI: https://doi.org/10.1007/s10803-015-2407-8.
Vivanti G., Stahmer A.C. Can the Early Start Denver Model Be Considered ABA Practice? Behavior Analysis in Practice. 2021. Vol. 14, No. 1. P. 230–239. DOI: https://doi.org/10.1007/s40617-020-00474-3.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
