ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-3-17Ключові слова:
професійна компетентність, майбутній лікар, медична освіта, штучний інтелект, генеративний ШІ, цифрова грамотність, ШІ-грамотність, клінічне судження, етика, академічна доброчесність, PDCAАнотація
У статті обґрунтовано психолого-педагогічні засади формування професійної компетентності майбутніх лікарів в умовах цифрової трансформації медичної освіти та широкого впровадження технологій штучного інтелекту. Визначено, що інтеграція інтелектуальних цифрових технологій у професійну підготовку майбутніх фахівців галузі охорони здоров’я потребує переосмислення змісту медичної освіти, оновлення підходів до формування професійної компетентності та розвитку ШІ-грамотності як невід’ємної складової частини сучасної професійної діяльності лікаря. Професійну компетентність майбутнього лікаря розглянуто як інтегративну систему знань, умінь, професійних цінностей, особистісних якостей і механізмів саморегуляції, що забезпечує ефективне виконання професійної діяльності та прийняття обґрунтованих клінічних рішень. Запропоновано її структуру, яка включає клініко-когнітивний, цифрово-аналітичний, етико-правовий, комунікативний і рефлексивно-регулятивний компоненти, інтегрувальною основою яких визначено ШІ-грамотність. Обґрунтовано, що використання генеративного штучного інтелекту має ґрунтуватися на принципах критичного мислення, доказової медицини, академічної доброчесності, професійної відповідальності та обов’язкового людського контролю. Визначено ключові психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх лікарів, серед яких: професійна мотивація, розвиток клінічного мислення, рефлексії, саморегуляції, цифрової самоефективності, симуляційне навчання, аналіз клінічних випадків, формувальне оцінювання, етична рефлексія та наскрізна інтеграція ШІ-грамотності в освітній процес. Особливу увагу приділено формуванню навичок критичної оцінки результатів роботи систем штучного інтелекту, керування ризиками їх використання та забезпеченню академічної доброчесності під час застосування цифрових технологій у навчанні. Запропоновано концептуальну модель формування професійної компетентності майбутніх лікарів, побудовану на інтеграції циклу безперервного вдосконалення PDCA (Plan-Do-Check-Act) та циклу експериментального навчання Д. Колба. Показано, що її використання забезпечує системне планування, реалізацію, оцінювання й удосконалення освітнього процесу, сприяє розвитку ШІ-грамотності, професійної автономії, культури академічної доброчесності та готовності майбутніх лікарів до відповідального, етичного й безпечного використання технологій штучного інтелекту в клінічній практиці.
Посилання
Association of American Medical Colleges. AI Competencies Across the Learning Continuum. Washington, DC: AAMC. URL: https://www.aamc.org/about-us/medical-education/ai-competencies (дата звернення: 01.08.2026).
Chen J., Li Z., Ma W. et al. Enhancing the timeliness of EMR documentation in resident doctors: the role of PDCA cycle management. BMC Med Educ. 2024. № 24 (1). 1367. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-06134-2.
Hololobova K.O., Hrytsenko O.A., Kucherenko I.I. Motivating academic integrity: information resources in medical education. Wiad Lek. 2025. № 5. Р. 1091–1098. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek/205376.
Kolb D.A. Experiential learning: experience as the source of learning and development. Englewood Cliffs. NJ: Prentice-Hall, 1984. ISBN: 978-0-13-295261-3.
Kucherenko I.I., Burdeinyi A.O., Lymar L.V. et al. Aspects of the use of artificial intelligence in medical education: Results of a cross-sectional survey conducted at Bogomolets national medical university. Pol Merkur Lekarski. 2026. № 54 (3). Р. 300–305. DOI: https://doi.org/10.36740/Merkur202603109. PMID: 42435465.
Kucherenko I.I., Mykytenko P.V., Gruzieva T.S. et al. Research of readiness for the application of artificial intelligence in medical education. Clin. and Prev. Med. 2025. № 4. Р. 86−92. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4.2025.11.
Kucherenko I.I., Vygovska O.V., Terentyuk V.G. et al. Artificial intelligence as a clinical tutor in telemedicine: Opportunities and challenges in medical education. Wiadomości Lekarskie. 2026. № 6. Р. 1292–1299. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek/222585.
Kuchyn I.L., Lymar L.V., Bielka K.Y. et al. New training, new attitudes: non-clinical components in Ukrainian medical PHDs training (regarding critical thinking, academic integrity and artificial intelligence use). Wiad Lek. 2024. № 77 (4). Р. 665–669. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202404108.
Masters K., MacNeil H., Benjamin J. et al. Artificial Intelligence in Health Professions Education assessment: AMEE Guide No. 178. Medical Teacher. 2025. № 47 (9). Р. 1410–1424. DOI: https://doi.org/10.1080/0142159X.2024.2445037.
Morris T.H. Experiential learning: a systematic review and revision of Kolb’s model. Interactive Learning Environments. 2020. 28(8). Р. 1064–1077. DOI: https://doi.org/10.1080/10494820.2019.1570279.
UNESCO. Guidance for generative AI in education and research. Paris : UNESCO, 2023. URL: https://www.unesco.org/en/articles/guidance-generative-ai-education-and-research (дата звернення: 01.06.2026).
Volosovets O., Naumenko O., Kucherenko I. et al. Prospects of application of artificial intelligence in the training and continuous professional development of pediatricians. East Ukr Med J. 2026. 14(2). Р. 348–361. DОI: https://doi.org/10.21272/eumj.2026. 14(2). 348-361.
World Health Organization. Ethics and governance of artificial intelligence for health: Guidance on large multi-modal models. Geneva: World Health Organization, 2024. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240084759 (дата звернення: 01.06.2026).
Кошова С.П., Гбур З.В., Пархоменко-Куцевіл О.І. Розвиток фахівців охорони здоров’я та лікарів: теорія і практика: навчальний посібник. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута»», 2021. 340 с.
Міністерство освіти і науки України. Стандарт вищої освіти: спеціальність 222 «Медицина», другий (магістерський) рівень. Київ: МОН України, 2021. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2021/11/09/222-Medytsyna.mahistr.09.11.pdf (дата звернення: 01.06.2026).
Сидоренко В.В. Цикл Шухарта-Демінга (PDCA) для організації безперервного професійного розвитку фахівців. Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи». Запоріжжя. 2020. С. 1–8.
Трегуб С.Є. Неруш А.В., Тітієвська Т.В. Психолого-педагогічні принципи формування сучасного лікаря. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2022. №80. Т.2. С. 174–177. DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2022.80.2.35.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



