ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНА БОЙОВОЇ ВТОМИ ТА ЇЇ РОЗМЕЖУВАННЯ ВІД СУМІЖНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ

Анотація

Статтю присвячено теоретичному аналізу феномена бойової втоми та її розмежуванню від суміжних психічних станів. У роботі здійснено аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових праць, присвячених проблематиці бойового стресу, бойової втоми, гострої реакції на стрес, емоційного вигорання й посттравматичного стресового розладу. Простежено еволюцію наукових поглядів на природу бойової втоми від концепцій «shell shock» і «воєнного неврозу» до сучасного розуміння цього феномена як закономірної психофізіологічної реакції на тривалий вплив бойового стресу. Узагальнено основні підходи до визначення бойової втоми, охарактеризовано чинники її розвитку та специфіку клініко-психологічних проявів, а також визначено роль тривалості й інтенсивності бойового навантаження у формуванні відповідного психофізіологічного стану. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу бойової втоми з бойовим стресом, гострою реакцією на стрес, емоційним вигоранням і посттравматичним стресовим розладом. Визначено їхні спільні та відмінні ознаки за критеріями причин виникнення, механізмів розвитку, часової динаміки, клінічного статусу й функціональних наслідків. Представлено узагальнену таблицю, що систематизує результати теоретичного аналізу та відображає місце бойової втоми серед суміжних психічних станів. Обґрунтовано значення чіткого розмежування зазначених феноменів для їх правильної психологічної оцінки та вибору відповідних заходів профілактики й психологічної підтримки військовослужбовців. Зазначено необхідність подальшого емпіричного вивчення структури та динаміки бойової втоми з урахуванням індивідуально-психологічних характеристик військовослужбовців. Обґрунтовано, що бойова втома є самостійним психофізіологічним феноменом, який формується внаслідок тривалого впливу бойового стресу та виснаження адаптаційних ресурсів військовослужбовця. На відміну від психічних розладів, вона має функціональний і потенційно зворотний характер за умови своєчасного відновлення та психологічної підтримки. Її своєчасне виявлення може сприяти запобіганню подальшому поглибленню психофізіологічного виснаження й зниженню ефективності професійної діяльності військовослужбовців.