ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНА БОЙОВОЇ ВТОМИ ТА ЇЇ РОЗМЕЖУВАННЯ ВІД СУМІЖНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ

Автор(и)

  • О. Ю. Береженна Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана https://orcid.org/0009-0002-6775-0810

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2026-3-1

Ключові слова:

бойова втома, військовослужбовці, бойовий стрес, гостра реакція на стрес, емоційне вигорання, посттравматичний стресовий розлад, психофізіологічне виснаження, психологічна адаптація

Анотація

Статтю присвячено теоретичному аналізу феномена бойової втоми та її розмежуванню від суміжних психічних станів. У роботі здійснено аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових праць, присвячених проблематиці бойового стресу, бойової втоми, гострої реакції на стрес, емоційного вигорання й посттравматичного стресового розладу. Простежено еволюцію наукових поглядів на природу бойової втоми від концепцій «shell shock» і «воєнного неврозу» до сучасного розуміння цього феномена як закономірної психофізіологічної реакції на тривалий вплив бойового стресу. Узагальнено основні підходи до визначення бойової втоми, охарактеризовано чинники її розвитку та специфіку клініко-психологічних проявів, а також визначено роль тривалості й інтенсивності бойового навантаження у формуванні відповідного психофізіологічного стану. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу бойової втоми з бойовим стресом, гострою реакцією на стрес, емоційним вигоранням і посттравматичним стресовим розладом. Визначено їхні спільні та відмінні ознаки за критеріями причин виникнення, механізмів розвитку, часової динаміки, клінічного статусу й функціональних наслідків. Представлено узагальнену таблицю, що систематизує результати теоретичного аналізу та відображає місце бойової втоми серед суміжних психічних станів. Обґрунтовано значення чіткого розмежування зазначених феноменів для їх правильної психологічної оцінки та вибору відповідних заходів профілактики й психологічної підтримки військовослужбовців. Зазначено необхідність подальшого емпіричного вивчення структури та динаміки бойової втоми з урахуванням індивідуально-психологічних характеристик військовослужбовців. Обґрунтовано, що бойова втома є самостійним психофізіологічним феноменом, який формується внаслідок тривалого впливу бойового стресу та виснаження адаптаційних ресурсів військовослужбовця. На відміну від психічних розладів, вона має функціональний і потенційно зворотний характер за умови своєчасного відновлення та психологічної підтримки. Її своєчасне виявлення може сприяти запобіганню подальшому поглибленню психофізіологічного виснаження й зниженню ефективності професійної діяльності військовослужбовців.

Посилання

Блінов О. А. Бойовий стрес та результати його емпіричного дослідження. Психологічний часопис. 2018. № 2 (12). Вип. 12. С. 9–22. DOI: https://doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp9-22.

Герасименко Л. О., Скрипніков А. М., Ісаков Р. І. Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад : навчальний посібник. Київ : ВСВ «Медицина», 2023. 120 с.

Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я : НК 025:2021 / затв. Наказом Міністерства економіки України від 30.12.2021 № 1133-21. Київ : МОЗ України, 2021. 1163 с.

Кокун О. М., Агаєв Н. А., Пішко І. О., Лозінська Н. С. Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій : методичний посібник. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2015. 170 с.

Лозінська Н. Психотравма як наслідок травматичного стресу в різних напрямках сучасної психології. Вісник Національного університету оборони України. 2019. № 50 (2). С. 65–73. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2018-50-2-65-73.

Стасюк В. В. Основні негативні емоційні стани військовослужбовця у процесі військово-професійної діяльності. Військово-спеціальні науки. 2012. № 27. С. 15–19.

Adams R. S., Larson M. J., Meerwijk E. L., Williams T. V., Harris A. H. S. Postdeployment polytrauma diagnoses among soldiers and veterans using the Veterans Health Affairs polytrauma system of care and receipt of opioids, nonpharmacologic, and mental health treatments. Journal of Head Trauma Rehabilitation. 2019. Vol. 34, № 3. P. 167–175. DOI: https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000481.

Department of the Army. Leade’ manual for combat stress control (FM 22-51). Washington, DC : Headquarters, Department of the Army, 1994. 178 p.

Freud S. Introduction to psychoanalysis and the war neuroses. In: Strachey J. (Ed.). The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud. London : Hogarth Press, 1966. Vol. 17. P. 207–215.

Glass A. J. Principles of combat psychiatry. Military Medicine. 1955. Vol. 117, № 1. P. 27–33. DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/117.1.27.

Grinker R. R., Spiegel J. P. Men under stress. New York : Irvington, 1979. 484 p.

Helmus T. C., Glenn R. W. Steeling the mind: Combat stress reactions and their implications for urban warfare. Santa Monica, CA : RAND Corporation, 2005. 174 p.

Jin Y., Bin T. Combat fatigue. In: Kan Z. (Ed.). The ECPH encyclopedia of psychology. Singapore : Springer, 2025. P. 266–268. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-97-7874-4_1178.

Jones J. W. Preliminary manual: The Staff Burnout Scale for Health Professionals. Park Ridge, IL : London House, 2008. 36 p.

Maher E. L. Burnout and commitment: A theoretical alternative. Personnel and Guidance Journal. 1983. Vol. 61, № 7. P. 390–393. DOI: https://doi.org/10.1111/j.2164-4918.1983.tb00051.x.

Maslach C. Burnout: The cost of caring. New York : Prentice-Hall, 1982. 192 p.

Military psychology: Clinical and operational applications / ed. by C. H. Kennedy, E. A. Zillmer. New York : Guilford Press, 2006. 657 p.

Rahe R. H. Acute versus chronic psychological reactions to combat. Military Medicine. 1988. Vol. 153, № 7. P. 365–372. DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/153.7.365.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-14