ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ПЕДАГОГІВ, ЯКІ СПІВПРАЦЮЮТЬ З МАЛОЮ АКАДЕМІЄЮ НАУК

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2021/2025-3-19

Ключові слова:

мотивація, Мала академія наук, педагоги, самореалізація, мотивація до успіху, дослідження, стресостійкість, досягнення, наукова діяльність

Анотація

У статті розглянуто мотиваційні чинники, що впливають на залучення педагогів до співпраці з Малою академією наук України (МАН) в умовах воєнного часу, підвищеного професійного навантаження й освітньої трансформації. З огляду на все більшу роль позашкільної освіти й нестабільність сучасного освітнього середовища, вивчення професійної мотивації педагогів набуває особливого значення. Теоретична частина включає аналіз класичних концепцій мотивації (А. Маслоу, Ф. Герцберг, Д. Макклелланд, В. Врум, Ф. Тейлор) і сучасних українських підходів щодо професійної мотивації педагогів. Професійна мотивація трактована як багатовимірна система, що об’єднує внутрішні прагнення та зовнішні стимули, зокрема потребу в самореалізації, соціальне визнання й наявність організаційної підтримки.Емпіричне дослідження охопило 21 педагога, які співпрацюють з МАН, і передбачало використання методики «Діагностика мотивації до успіху» Т. Елерса й опитувальника «Самооцінка стійкості до стресу». Більшість респондентів (71,4%) мають середній рівень мотивації, що свідчить про збереження базової професійної активності навіть в умовах соціальної нестабільності. Середній бал мотивації становив 15. Рівень стресостійкості також переважно середній (76,2%). Кореляційний аналіз (r = –0,076) не виявив статистично значущого зв’язку між мотивацією до успіху та стійкістю до стресу, що свідчить про складний, опосередкований характер їх взаємодії. Висвітлено проблемні аспекти: нестачу часу, емоційне напруження, обмеженість ресурсів. Зроблено висновки про доцільність розроблення системи підтримки педагогів і визначено напрями подальших досліджень.

Посилання

Денисюк О. Я., Дронь Т. О., Титаренко Н. В. Забезпечення педагогічними працівниками впровадження реформи НУШ : аналітичний звіт ДНУ «Інститут освітньої аналітики». Київ, 2022. 84 с. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/teaching-staff_2022.pdf (дата звернення: 22.07.2025).

Іваненко І. Психологія педагогічної мотивації викладачів у закладах вищої освіти. Молодий вчений. 2024. № 1 (125). С. 79–84. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-1-125-9 (дата звернення: 20.07.2025).

Карамушка Л. М. Психологія управління : навчальний посібник. Київ : Міленіум, 2003. 344 с.

Ковальова О. А., Міленіна М. М., Дубініна О. В. Теорія та практика наукової освіти Малої академії наук України : методичний посібник. Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2022. 80 с.

Кравчинська Т. С. Управління мотивацією професійної діяльності педагогічних працівників: основні теоретичні підходи. Вісник післядипломної освіти. 2016. Вип. 1. С. 12–19.

Матвійчук Т. В. Теорії особистості в зарубіжній та українській психології : навчальний посібник. Львів : Видавець Марченко Т. В., 2024. 500 с.

Пастух Л. В. Управління мотивацією професійної діяльності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць. 2020 № 3 (40), 306–320. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-40.306-320 (дата звернення: 22.07.2025).

Пляка Л. В., Огарь С. В. Психодіагностичний комплекс з вивчення особистості студента : практикум. Харків. : НФаУ, 2016. 124 с.

Староста М., Шикітка Г. Мотивація професійної діяльності педагогів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Педагогіка». 2021. Вип. 2 (49). С. 208–214.

Чегодар Ю. С. Мотивація вчителів до професійної діяльності у процесі управління новою українською школою : кваліфікаційна робота магістра ОАНО / кафедра педагогіки та освітнього менеджменту, спец. 011 «Освітні, педагогічні науки», наук. кер. Т. В. Гаранчук. Одеса, 2021. 90 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-15